Стати ланкою відродження української нації

Нещодавно двоє студентів філологічного факультету ЗДУ повернулися з Кіровограду. На базі Кіровоградського державного університету ім. В.Винниченка проводився ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади з української мови та літератури.

Щоденно, протягом семи годин Фелікс Короткевич та Марина Харчевська у числі студентів більш ніж з тридцяти вищих навчальних закладів України виконували завдання з історії та теорії української літератури, з історичної граматики та сучасної літературної української мови, а також з методики викладання української мови та літератури.

Своїми враженнями з нами поділилася учасниця олімпіади, студентка четвертого курсу Марина Харчевська.

- Щодо самого студентського змагання, то нам з Феліксом, як, до речі, й багатьом іншим студентам, не дуже сподобалась його організація. Було дуже складно, в першу чергу з фізичної та психологічної точки зору, виконувати серйозні завдання, які вимагали чи то суцільної концентрації пам’яті, чи то творчого підходу, протягом семи годин, користуючись для перепочинку тільки перервою на обід, коли просто вже необхідно було тамувати голод хоча б тією невибагливою їжею, що пропонувала університетська їдальня. Відпочити увечорі та хоча б трішки підготуватись до наступного дня олімпіади ми теж не мали змоги, бо там, де нас поселили, були справді спартанські умови. Але з радістю зізнаюсь, що позитивних вражень за час перебування у Кіровограді ми отримали набагато більше!

У перший день проведення олімпіади, після написання роботи з української мови, для всіх учасників змагання була влаштована екскурсія до музею “Хутір Надія”. Із великим захопленням ми прослухали розповідь Валентини Василівні Тобілевич про садибу свого прадіда Івана Карпенка-Карого. Затамувавши подих, йшла я до Іванового джерела віковою алеєю з дубів, кожен з яких навіть своєю назвою нагадує про перебування тут, на гостині у великого драматурга, корифеїв українського театру – Марка Кропивницього, Марії Заньковецької, Михайла Старицького, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського і Марії Садовської-Барілотті! Вечір цього ж дня був також зорганізований у дусі театру ХVІІІ століття. У актовій залі Кіровоградського держуніверситету ми переглянули виставу “За двома зайцями” у виконанні студентської трупи “Резонанс”. Ці враження довго не давали нам заснути, тож ми обмірковували все, що відбувалося з цього вечора, адже на наступний ранок нам було запропоноване завдання з української літератури – перетворити свої враження в оригінальне есе.

У Кіровоград з’їхались представники майже всіх українських державних вищих навчальних закладів. 74 студенти брали участь у змаганні. Звичайно, ми одразу почали знайомитися, спілкуватися, а от офіційна “Дружня вечеря” була влаштована для нас другого дня олімпіади. Спочатку перед нами виступили голова і члени студентської поетичної спілки Кіровоградського держуніверситету (особисто мені дуже сподобався вірш за мотивами роману Павла Загребельного, проспіваний самою Євпраксією). А вже після того, як ми поласували смачними тортами, студенти-олімпіадники групами взялися презентувати свої регіони, міста та університети. Нас з Феліксом запам’ятали як “запорожця та козачку із ЗДУ”, а кіровоградські студенти довели нам, що їхнє місто насправді є столицею України, в той час як кияни з Національного університету ім. Т. Шевченка іронічно представили себе “провінціалами”. Серед молоді України, що в той вечір зібралась за одним столом, справді витав дух щирої дружби!

Забути про виснажливу працю над олімпіадними завданнями на третій день нам допомогли два прекрасно організовані заходи. Назавжди запам’ятала я проведену у приміщенні університетської бібліотеки зустріч із провідними викладачами філологічного факультету Кіровоградського державного університету ім. В.Винниченка. Свої побажання та поради нам, як молодим представникам української інтелігенції, висловили Григорій Дмитрович Клочек (“Більшість українського народу живе зараз поза власною культурою. Запам’ятайте: МИ повинні на цій землі інтелектуально перемагати!”), Василь Петрович Марко (“Вам процес навчання дав філологічну душу, тож не дайте втомі охопити її! Культивуйте в собі елітарність!”), Леонід Васильович Куценко (“Народосамостійні діти, станьте ланкою несмертельності української нації!”) та інші. З Леонідом Васильовичем учасники олімпіади мали змогу поспілкуватися тісніше, адже він цього ж вечора, незважаючи на дощ, провів надзвичайно цікаву екскурсію історичними місцями Кіровограду.

Наші студенти-філологи вкотре підтвердили високий рівень своїх знань. Із Кіровограду Фелікс Короткевич привіз диплом третього ступеня, а Марина Харчевська здобула на олімпіаді четверте місце. Зважаючи на те, що у змаганнях брали участь представники тридцяти навчальних закладів України, можна досягнуті нашими студентами результати назвати перемогою. З якою ми їх і вітаємо.