Любиш вірші і пісні?

Лицарі з гітарами

В 1993 році випускниця історичного факультету нашого університету Олена Алєксєєва знову повернулася до alma mater. Цього разу – в ролі керівника клубу авторської пісні.

“Чому клубу, адже тепер це студія? А втім, яка різниця!” – скажете ви. Ні, суттєва різниця все ж існує. Давайте розставимо крапки над “і”. Клуб – то громадська організація, що об’єднує людей для спільного відпочинку, розваг, занять спортом... А студія – це школа, що знайомить з основами акторської, музичної та іншої майстерності. Відчуваєте, яка між цими поняттями відстань?

Вже через рік члени клубу зрозуміли, що вони прагнуть не відпочивати і розважатись, а серйозно працювати і вчитись. Нічого, що тоді їм ще не виділили приміщення – вони збиралися в Олени вдома. Не біда, що не кожен мав у своєму розпорядженні інструмент – ділилися тим, що мали. В таких умовах “виростали” перші студійці – згодом лауреати і переможці багатьох пісенних конкурсів і фестивалів. Серед них Олена Пономаренко, Ольга Таранчук, Світлана Рубанова, Ольга Федоренко, Аня Гайдук, Аня Гаврик, Руслан Агарков, Наталя Попова, Юля Горич, Жан Селезенєв…

У 1998 році найпідготовленіші учасники студії (зокрема, Жан Селезенєв, Аня Гайдук, Аня Гаврик, Наталя Попова і Руслан Агарков) виділилися в окрему групу, яка стала Театром авторської пісні під керівництвом знову ж таки Олени Алєксєєвої, котра на той час закінчила навчання в Москві, в май-стерні метра жанру Юрія Лореса при Академії театрального мистецтва Росії (колишній славетний “ГИТИС”). Але відкриття театру не порушило роботу студії. Навпаки, вона стала своєрідними підготовчими курсами для майбутніх акторів.

Сьогодні в творчому активі студії - шалений (без перебільшення) успіх на фестивалях “Байда” (м. Запоріжжя), “Вагант” (м. Дніпропетровськ), міжнародному фестивалі в місті Славутич, дитячо-юнацькому фестивалі пам’яті Олександра Авагяна і багатьох інших. З кожним роком цей список стає довшим. Куди тільки не заносить університетських “лицарів авторської пісні”, в руках яких замість зброї – вірна гітара!

Щоправда, нинішні студійці дещо відрізняються від попередніх. Вони прагматичніші і, насамперед, мають на меті отримати профільовану університетську освіту, а вже потім – решта, потім – пісні й гітари… Тому зараз студія за своїм характером знову наблизилася до клубу, який об’єднує людей заради спілкування. А вже в процесі спілкування вони засвоюють основи вокалу, акторської і музичної майстерності.

Для того, щоб стати членом студії, нічого особливого не треба. Єдина умова – бажання чомусь навчитись. Любов до віршів (недаремно колись авторську пісню називали “пісенною поезією”), до хорошої музики, до пісні, зрештою, і до акторства теж. Тож, приносьте свою любов у студію авторської пісні, що знаходиться в гуртожитку №3.

Ліана ШЕВЧЕНКО