Шановні першокурсники! Ось і минули перші дні вашого навчання в нашому університеті. Сподіваємося, що вони не були для вас приголомшливими і ви з оптимізмом дивитеся у майбутнє. Проте поради бувалих, переконані, стануть вам у пригоді і допоможуть уникнути тих граблів, на які наступили ми, коли були на вашому місці.
Усім відомий вираз «від сесії до сесії живуть студенти весело». А от під час сесії... Та якою б важкою вона вам не здалася, знайте, що тільки після першої залікової та екзаменаційної сесії ви станете справжніми студентами, саме вона стане вашим хрещенням на студентське життя. Для того, щоб під час сесії вам не довелося жалкувати за втраченим часом, необхідно регулярно ходити на пари, зокрема, на семінари - це особливо важливо, якщо ви хочете хоча б претендувати на екзамен «автоматом».
Взагалі, будьте активними, привертайте до себе увагу кожного разу, коли вас можуть помітити, адже викладачі добре пам’ятають тих, хто постійно нагадує про себе (звичайно, варто, щоб згадки були приємними). Зокрема, на лекціях проявляйте власну ініціативу, ставте цікаві запитання - це свідчитиме про те, що ви справді цікавитеся даним предметом, а це – мрія кожного викладача.
І взагалі, якщо у ваших планах подальше заняття науковою діяльністю - вступ в магістратуру, аспірантуру, – майте на увазі, що запорукою майбутнього успіху для вас повинна стати вже перша сесія - без трійок, і мінімум половина «відмінно». Надалі, і чим далі, тим більше, ваша залікова буде працювати на вас - тобто попередні успіхи формуватимуть у викладачів думку про вас як про хорошого студента.
В університеті вам викладатимуть безліч різних, деколи досить несподіваних для вас предметів, програми яких, здається, розраховані на суперінтелект. А студенти ж – звичайні люди. І усього або навіть половину необхідного вивчити не в змозі. Один з наших викладачів казав з цього приводу: «Студенти не повинні вивчити все на пам’ять, ваше завдання - навчитися користуватися літературою, щоб знайти все те, що вам потрібно». У цих словах дуже багато сенсу, адже насправді вивчити все, що вимагається, неможливо. Однак для нашого брата-студента головне – орієнтуватися в потрібній сфері, а уточнення деталей - це справа необхідності. Тому не минайте читальних залів університетської бібліотеки, бо коли не знатимете, як виглядає книжка, за якою ви начебто готувалися, залишитеся вічним невігласом в очах поважних професорів.
А ще запам’ятайте таке:
- в останню ніч перед іспитом, наприклад, краще поспати, а не лише починати вчитися;
- на іспиті ліпше витягувати шпаргалку, яку написали власноруч;
- за гроші, які вам хтось порадить дати викладачеві як хабар, купіть собі книжки чи щось інше корисне для себе;
- хоч сон і наймиліший понад усе на світі, та спати треба вночі, а не на лекціях;
- в мовчанку на іспитах не грати;
- викладача бажано знати в обличчя ще перед сесією, а його прізвище пам’ятати до, а не після того, як, не дай Боже, отримаєте “незадовільно”.
Звичайно, тепер ви вже налаштувалися на найбільшу увагу до обраної спеціальності, яка, сподіваємося, вам до вподоби. Дотичність навчання до реального життя мотивує зацікавленість і покращує результат. Але не забувайте: життя така складна штука, що невідомо, де і коли вам згодяться знання, які на початку вам здаватимуться абсолютно зайвими для обраного вами фаху.
І, звичайно, не зациклюйтесь виключно на навчанні, адже є ще стільки цікавих справ, наприклад, поспати (жарт). Знайдіть час для занять спортом, насолоди мистецтвом, реалізуйте свої лідерські здібності у громадських організаціях. Час, який ви витратите на це, завжди повернеться до вас сторицею у приємних враженнях, нових і корисних знайомствах, дружбі на все життя, а може, й у коханні і навіть міцній сім’ї.
Попри все завжди пам’ятайте, що цей час студентства - золотий! Це час знаходити нових друзів, брати участь у кумедних забавах, акціях і подіях, час кохати, сидіти ночами над підручниками та конспектами, час поспішати на пари, запізнюватися на них, а деколи і прогулювати, час помилятися і вчитися на своїх помилках. Бо якщо не зараз, то коли? Адже недарма співають у студентському гімні: “Gaudeamus igitur, juvenes dum sumus”.