ДЕЛАВАРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОЧИМА УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ

Впродовж останніх двох років мені пощастило двічі працювати у Делаварському університеті США, на факультеті гендерних відносин. Університет розташований у місті Ньюарк, штат Делавар. Він є одним з найстаріших університетів Сполучених Штатів, тому що веде свою історію з 1743 року. Невеличке містечко Ньюарк фактично живе за рахунок робочих місць, що надає університет, а також на ренту, яку одержують його мешканці від надання житла студентам, тому що університетський кампус не може забезпечити житлом всіх бажаючих.

Сьогодні в університеті існує близько 100 різних спеціальностей. Серед них можна назвати бухгалтерський облік, сільськогосподарську інженерію, інженерні технології, фізичне виховання, бізнес і адміністрування, хімію, клінічну психологію, дієтологію, педагогіку, інженерну справу, соціальну роботу в родині і співтоваристві, медичні технології, музику, суспільне адміністрування, підготовку середнього медичного персоналу.

В університеті навчається більше 16 тисяч студентів, які одержать звання бакалавра, і близько 3 тисяч студентів – на магістрів. Близько 60 відсотків студентів приїхали з інших штатів або з інших країн, тому тут існує широка розмаїтість культур і традицій.

Протягом семестру студент максимально може прослухати чотири курси. Немає грошей або можливості відвідувати всі курси, можна вибрати тільки один чи два. Навчання платне і достатньо дороге. Чотири курси в семестр коштують близько 6-7 тисяч доларів, плюс підручники (навіть старий підручник коштує до 50 доларів). Додайте сюди проживання, харчування, інші необхідні витрати, і ви побачите, що навчання - досить дорога справа у США. Можна прослухати деякі курси інтенсивно в період канікул.

Мені запропонували прочитати для студентів п’ятитижневий вступний курс з міжнародних проблем жінок. Курс цей читається на факультеті гендерних відносин (можна було б його назвати факультетом, що вивчає проблеми жінок у різних аспектах). Щорічно Делаварський університет запрошує фахівців з різних країн для розширення кругозору студентів, знайомства з культурою і звичаями інших країн, мовою.

Курс, який я викладала, складався з 36 годин. Заняття проходили два рази на тиждень з 18.00 до 21.00. Робота будувалася таким чином, щоб студент не сидів протягом чотирьох годин і тільки слухав лекції або відповідав на семінарському занятті. Час планувався в такий спосіб: лекція, групова робота над проектом в аудиторії, перегляд фільму за темою лекції, запрошення гостей, фахівців з даної проблеми або клієнтів.

Фактично лекцій в класичному розумінні не було. Студенти до занять готувалися заздалегідь і проробляли матеріал, який буде розглядатися наступного дня. Тому вивчення нової теми проходило одночасно з обговоренням. Теми, що вивчалися в курсі, який я викладала, містили в собі питання: жінка і політика, сім’я та шлюб, робота, релігія і жінка, соціальний супровід і підтримка жінок і.т.д. Як правило, такі курси вибирають дівчата. Цього ж разу на прослуховування курсу записалися і два юнаки. Їхня присутність зробила курс більш цікавим, тому що обговорення і диспути давали можливість представникам обох статей висловити свою точку зору.

Коли ми на останньому занятті з’ясовували, що корисного студенти одержали від вивчення цього курсу, то багато хто заявив, що не мали уяви, наскільки життя жінок в інших країнах регламентоване й обмежене культурними і релігійними рамками. Вважаю, що мені поталанило зі студентами. Вони були дуже активними, завжди готовими до занять, жваво цікавилися життям в інших країнах, і, зокрема, в Україні. І передавали привіт усім студентам ЗНУ.

А ще мені сподобалося, що студенти, які вивчають готельну справу і ресторанний бізнес, повністю керують студентським кафе, яке знаходиться на території університету. А студенти музичного і театрального відділень постійно організовують і проводять концерти в університеті.

Людмила Романенкова,
доцент кафедри проблем керування
і соціальної педагогіки