БЕЗКОШТОВНИЙ АУКЦІОН АНТИКВАРІАТУ

Англійський літератор Томас Фуллер якось зазначав: наука найбільше збагатилася завдяки тим книгам, на яких утратили видавці. І дійсно, навряд чи хто сподівався мати великий зиск із друкування актів юридичного побуту давньої Росії (котрі, безсумнівно, мають велику історичну вагу для українського народу) чи Остромирова Євангелія 1054 року, великих і малих двомовних словників руської мови та суахілі, ідишу, норвезької, шведської та фінської мов, а також угорської, словацької, давньокитайської, індонезійської та багатьох інших.

Вражає розмаїття літератури, створеної спільною науковою думкою японських і російських вчених – від граматики і категорій ввічливості мов до перекладу науково-технічних текстів, загальноекономічних та зовнішньоторгівельних словників.

Усі ці книги та багато інших ви зможете знайти в університетській бібліотеці. А принесли їх туди національно свідомі громадяни – кандидат медичних наук Володимир Білкун, доцент кафедри філологічних наук Галина Томіліна, ректор ЗНУ, професор, доктор фізико-математичних наук Валерій Савін, завідувач кафедрою загального і слов’янського мовознавства, професор Віктор Чабаненко, тезка Тараса Григоровича Шевченка з філологічного факультету та ще 25 викладачів. Відтепер студенти можуть також долучатися до спільної справи.

До речі, доцент і кандидат медичних наук Володимир Білкун працює у ЗНУ зовсім недавно. За плечима у нього – юридичний та медичний університети. Але чомусь ця людина вирішила поділитися своїм духовним багатством (400 прим. книг) саме з викладачами і студентами Запорізького національного університету. Володимир Білкун цікавий ще й як особистість. Мову кожної книги, принесеної ним, він знає досконало, бо, працюючи судмедекспертом, писав “заключєнія” мовою оригіналу. Директор бібліотеки Валентина Герасимова запевняє, що на базі такої цінної літератури можна відкрити нову спеціальність! Поповнили скарбничку бібліотеки також професійні, фахові видання та художні і гумористичні твори брата Володимира Білкуна – Миколи.

Слід зазначити, що така практика для бібліотеки не нова. Люди постійно передають бібліотеці архаїчні книжкові знахідки, серед яких трапляються дуже рідкісні примірники, а також із роком видання

1843-м, 1907-м та більш пізньої доби. Подаровані бібліотеці книжки старанно реєструються та “ремонтуються”. Опісля їх вносять до електронного каталогу, аби кожен міг поповнити свій багаж знань із достовірних джерел.

Окрім ініціативних громадян, щороку до бібліотеки ЗНУ безкоштовно пересилають примірники книг інші заклади. Серед них, наприклад, такі відомі, як НБУ ім.Вернадського, фонд НАТО, Європейський університет, Українська православна церква і навіть Промінвестбанк. Цілком природно, що ведеться широка співпраця (зокрема, із закладами освіти) на місцевому та регіональному рівнях.

Якийсь незрозумілий жаль і гордість охоплюють тебе, коли торкаєшся пожовклих книжкових сторінок. Уявляєш князів і отців церкви, котрі, можливо, лишили на цих витривалих аркушиках тепло своєї долоні; дитинчат, що тулили до серця зашкарублі фоліанти в надії знайти у них душевний прихисток і вірного товариша; матерів, що прагли будь-яким чином дати дітям право на освіту, право бути свідомими і грамотними, право думати і обирати.

Коли бути відвертими, не завжди, читаючи історію рідного краю, ми погоджувалися з рішеннями керівників держави. Думалося: та це ж так просто, а вони не здогадалися! Все ж, виявляється, наші пращури були не такими вже й дурними. Тільки уявіть собі, що би чекало на будь-яку країну, якби не була винайдена писемність? Які шедеври могли би загинути, так і не з’явившись на світ! На щастя, Гуттенбергу вчасно явилося осяяння!

Та якщо серйозно, люди, що принесли такі коштовні (у духовному плані) видання, - зробили велику справу для цілого людства: сприяли прискоренню процесу історичного ознайомлення з пам’ятками культури та розширили світогляд молоді. Тепер і вона зможе сказати своє вагоме слово! І, безперечно, буде вдячна тим, хто допоміг їй у цьому.

Ольга Клюєва