Падіння рівня життя та відсутність адекватної компенсації негативних факторів природного та соціального середовища призводять до збільшення кількості хронічних хворих у кожному поколінні. Особливе занепокоєння викликає здоров’я дітей: зростає захворювання дитячими інфекціями, збільшується поширеність уроджених аномалій (наприклад, синдром Дауна) та дефектів розвитку. За цих умов показник дитячої інвалідності має тенденцію до зростання.
У зв’язку з цим гостро постає питання про зміну старої парадигми суспільно-державної свідомості “повноцінна більшість – неповноцінна меншість” на нову – “єдине суспільство, що включає людей з різними проблемами”.
З кожним роком в Україні показник інвалідності серед дітей постійно зростає. Тому так необхідно зараз проводити заходи, у яких діти з ослабленим здоров’ям і діти-інваліди одержували б необхідну допомогу (реабілітацію) сьогодні й стали повноправними членами суспільства завтра.
Саме ці проблеми обговорювали учасники “круглого столу”, який відбувся на факультеті соціальної педагогіки і психології. Ведучі круглого столу, кандидати педагогічних наук Тетяна Голованова та Олена Волярська, запропонували для дискусії наступні теми:
- сім’я з особливими потребами як об’єкт соціально-педагогічної роботи;
- адаптація сім’ї з особливими потребами;
- правові засади соціально-педагогічної роботи з сім’єю з особливими потребами;
- форми роботи з сім’єю.
Для обговорення були запрошені відомі фахівці в сфері соціальної допомоги сім’ям, які виховують дітей з вадами фізичного та психічного розвитку, серед них - О. Козлов (благодійний фонд “Сантіс”),
С. Самарська (недержавна організація “Чудова дитина”), Л. Шавульська, завідувач клубу дітей з особливими проблемами і хронічно хворих дітей,
О. Журавльова, представник УВК “Основа”, Н. Мамай, завідувач лабораторії лікувальної педагогіки,
В. Васильєва, лідер недержавної організації “Центр громадсько-соціальних ініціатив”.
Учасники дискусії були одностайними в головному - проблема роботи з сім’єю, яка виховує дитину з особливими потребами, комплексна і потребує координації зусиль всіх небайдужих людей. Отож домовилися підтримувати соціальне партнерство у вирішенні проблем сімей, які виховують дітей з особливими потребами, вирішувати проблеми працевлаштування людей з особливими потребами.
Факультет соціальної педагогіки і психології ЗНУ надав навчально-методичну допомогу громадським організаціям, з якими співпрацює, вирішуючи таку важливу для суспільства проблему – виховати дитину з особливими потребами так, щоб вона не відчувала себе зайвою у цьому житті.