Ми переконані, що саме процес навчання ДАЄ полігон для тренування практичної сторони “школи життя”. Вирішуйте самі.

Тобі не подобається який-небудь викладач? Його манера подавати матеріал тебе дратує, говорить він занадто тихо/голосно, повільно/швидко…
У житті тобі не завжди зустрічатимуться люди, яких ти радий будеш бачити, але ти змушений будеш їм посміхатися, виявляти до них прихильність, навіть симпатію. І все це в ім’я більш важливої, глобальної мети: одержати, зберегти або приховати інформацію.
В університеті тобі надається унікальна можливість потренуватися в цьому.
Наприклад, ти терпіти не можеш літературу. Узагалі як таку: російську, українську, зарубіжну....
Але на іспиті тобі обов’язково випаде якесь запитання...
По-перше, потрібно буде щось говорити.
По-друге, бажано по темі або близько до цього.
По-третє, ти реально розумієш, що спроби зганьбити улюбленого письменника Іоліни Ігнатіївни (назвемо її так) обернуться для тебе подвійним складанням предмету або зниженою оцінкою. А навіщо тобі зайві проблеми?
Знайди у письменника (всупереч своїм переконанням) щось гарне, та ще подай це так, щоби тобі повірили. Оце і буде успіх. Або доведи на конкретних фактах правильність своєї позиції. Добре, коли будуть цитати. Навіть якщо вжити їх невлучно, викладач хоча б зробить висновок, що ти – допитливий студент, подаєш надії, і хоч у темі плаваєш, проте (от удача!) також захоплюєшся розведенням хом’ячків або колекціонуєш цікаві висловлювання.
Це навчить тебе у будь-чому гарному бачити погане, і навпаки. А в деяких важливих життєвих ситуаціях допоможе зрозуміти одне одного при спілкуванні. Або культурно пояснити свою точку зору. Та й цікаво, що ж це за письменник, через якого ти так намучився!
Колись моїх знайомих (ще за радянських часів) відправили на взуттєву фабрику клеїти підошви. Через три дні всі новоприбулі працівники з жахом констатували факт свого отупіння…
Якщо перенести акцент на навчання, це означає приблизно ось що. Дійсно, якщо увесь час тільки те й робити, що сидіти над книгами, можна легко збожеволіти. Адже розумні студенти відрізняються тим, що вони вміють ДУМАТИ.
Їм зовсім не обов’язково зубрити абзаци з будь-якого підручника. Вони вміють відбирати матеріал, запам’ятовувати головне у взаємозв’язку із сучасністю, з “живим” життям, прислухатися до всіх точок зору, але не копіювати їх сліпо, робити висновки, враховуючи похибку визначених факторів, і передбачати фінал.
До того ж, студентство не обмежується лише навчанням. Його неможливо уявити без бешкетних вечірок, що непомітно переходять у непередбачені сніданки, та й просто дружніх зустрічей.
У майбутньому кожен знайде свою нішу в суспільстві. А студентські зв’язки дуже знадобляться. Згадки про юнацтво, підкріплене спільними спогадами у сполученні з влучним жартом, допоможуть вирішити багато проблем у “дорослому” житті.
Іноді бувають моменти, коли від гнучкості розуму залежить вирішення конфлікту. І саме тоді потрібно повестися так, щоб вийти із ситуації з найменшими втратами. Як кажуть, не треба сваритися, все одно миритися доведеться…
Причому подібне твердження стосується не лише конфліктів. Потрібно бути оригінальним, непередбаченим (блискучий гумор і самоіронія), трохи загадковим у спілкуванні з людьми. І не завжди прямо “взывать” до голосу розуму. Потрібно знайти “обхідні” психологічні шляхи: спочатку погодитися з усім, із чим не згоден, і навіть навести підтверджуючі вислови відомих осіб, а потім, не поспішаючи, логічно підвести опонента до своєї думки.
Наприклад, матір не пускає дочку на вечірнє побачення, мовляв, “я хвилююся за тебе, я турбуватимуся, чи не накоїш ти дурниць”. Докази типу “Нащо про мене турбуватися?” справі допоможуть мало. А якщо запитати: “Мамо, ви ж мене виростили! Невже ви не довіряєте власному вихованню?..” Це вже зовсім інша справа! Як це мама може собі не довіряти? Адже її виховання – найвірніше і найнадійніше в усьому світі, єдино правильне для всіх, і, слава Богу, “нерозумне дитя” це починає розуміти!
У такий спосіб за п’ять хвилин можна з легким серцем вийти з дому, поцілувавши упокорену маму у щічку і пообіцявши повернутися після дванадцятої. У житті будуть і більш серйозні перешкоди…
Студентові подобається студентка. Але як до неї підступитися, адже вона така погордлива, хоч і сидить з ним за однією партою…
Будь-якій дівчині, навіть “блондинці”, завжди приємно поспілкуватися з цікавою людиною. Удвічі приємніше, якщо ця людина – чоловічої статі. Дівчина намагатиметься сховати свій розум у грайливій формі або дивитиметься на тебе, як на Бога. Загалом, і так, і так приємно…
Саме тоді і можна зблиснути ерудицією. Згадати слова, значення яких ти нехай і не пам’ятаєш, але хоч вимову не забув. Наприклад: екзистенціалізм, консенсус, емансипація, інтервенція, емісія… Співрозмовниця відразу зрозуміє: ти – людина вчена, тож виходить, ще не все втрачено. Якщо ще вдасться навішати їй ексклюзивної локшини на вуха, додавши романтичних спецій, успіх проходження відбіркового туру тобі гарантований!
У подібний спосіб люди досягають успіху і у кар’єрі. Часом вдалий комплімент відкриває двері до того, про що би ти за інших обставин мріяв ще дуже довго...
Ну що, переконалися у тому, що навчання відкриває двері у майбутнє? Навіть якщо ви вчитеся на філологічному, а ваш татусь вже мріє, що синок успадкує його фірму, яка в’яже віники.