НА НОВОМУ ФАКУЛЬТЕТІ – НОВИЙ ДЕКАН

Маємо слушну нагоду привітати один одного і особливо колег-філологів – днями у ЗДУ з’явився ще один факультет. І хоча журналістів університет готує ще з 1997 року і зараз у Запоріжжі немає жодного засобу масової інформації, де б не працювали наші випускники, факт утворення факультету журналістики є для нас значною подією.
У дуже непростий час відкрився факультет, адже ще кілька навчальних закладів регіону започаткували цю спеціальність, більше того, наш сусід – ЗІГМУ – виголосився навчати першокурсників-контрактників протягом першого семестру безкоштовно. І при всьому тому ЗДУ здійснив набір двох студентських груп на 2004/2005 навчальний рік, і це безперечний показник довіри до нашого університету. Про те, що ми маємо всі необхідні умови для виховання справжніх фахівців, говорить і створена матеріальна база, і склад викладачів.
На факультеті журналістики працює два доктори наук, ще четверо – сумісники, викладачі Київського інституту журналістики, дев’ять кандидатів наук, всі інші викладачі знаходяться на стадії написання чи завершення кандидатських дисертацій. А специфіку журналістської роботи, елементи майстерності передають студентам дев’ять журналістів-практиків із запорізьких ЗМІ. Вже відправлено до Міністерства освіти і науки всі належні документи на ліцензування магістратури зі спеціальності “журналістика”. З 1997 року працює кафедра теорії літератури і журналістики, з 2002-го – кафедра журналістської творчості, а щойно відкрита ще одна кафедра – видавничої справи та редагування, яку очолив доктор філологічних наук, професор Володимир Манакін. Він же став і деканом факультету журналістики.

Наукові інтереси Володимира Миколайовича полягають у зіставленні різних мов світу, він – автор більш ніж 80 наукових публікацій, і мова в його лінгвістичній концепції розглядається як сила, яка об’єднує людський розум на рівні неосфери і пов’язує людину з космічним полем свідомості.
То що ж його, лінгвіста, проректора Кіровоградського державного педагогічного університету, привело на щойно створений факультет журналістики? З цього й почалося моє знайомство з Володимиром Манакіним, який, до речі, з перших хвилин спілкування приваблює співрозмовника відвертістю і комунікабельністю.
- У пропозиції ректорату ЗДУ очолити факультет журналістики, - говорить Володимир Миколайович, - я відразу побачив можливість для зміни парадигми моїх наукових досліджень. У мене з’явилося бажання створити на факультеті наукову школу, яка б розглядала мову як засіб впливу на свідомість людини – це мова реклами, мова різноманітних засобів масової інформації. Впевнений, що мені вдасться згуртувати навколо цієї ідеї потужні наукові сили університету.
- Ви так швидко змогли переконатися у високому потенціалі викладацького складу нашого університету?
- По-перше, для мене він не такий вже й незнайомий. Я тут зустрів своїх колег по роботі у спеціальній вченій раді з захисту дисертацій та членству в експертній раді ВАК – Петра Івановича Білоусенка та Віктора Антоновича Чабаненка, - а про багатьох інших теперішніх колег чув у наукових кругах. Та й сам Запорізький університет – це велетень, потужна сила, він дійсно гідний бути візитною карткою майже мільйонного індустріального міста. Тож прийшов я сюди без вагань і переповнений ідеями.
- Якими саме, коли не секрет?
- Як викладачеві мені довелося немало попрацювати із зарубіжними партнерами, я читав лекції в Югославії, Польщі, Угорщині, Великій Британії, а також на Сході – у Китаї, Лаосі, маю тісні контакти з університетами США. Мої більш близькі плани – до речі, вже узгоджені з ректоратом, - це проведення у листопаді на базі нашого факультету семінару-тренінгу за участю шістьох американських журналістів із різних агентств ЗМІ Сполучених Штатів. Домовленість з ними ми вже маємо. Цей захід буде не тільки престижним, а й корисним для студентів-старшокурсників. Це буде своєрідний майстер-клас з тих галузей журналістики, в яких працюють закордонні колеги – газетний репортаж, телебачення, радіо. Американці віддають перевагу не лекціям, а практичним семінарам, співбесідам, “круглим столам”, які й проведуть протягом свого візиту. Це, безумовно, послужить справі розбудови факультету. А в більш віддаленій, але реальній перспективі – співпраця з інформаційними агентствами Європи. Вже зараз керівництво Бі-Бі-Сі готове підписати з нами контракт, за яким наші студенти та викладачі будуть відправляти до них свої матеріали, а у майбутньому – і стажуватися на цьому престижному радіо.
Скажу й ще про одне. Мене ввели на республіканському рівні у науково-методичну раду з проблем журналістики, і я впевнений, ми зможемо зовсім скоро розраховувати на відкриття нових спеціальностей, в першу чергу “видавничої справи.”
- Ви вважаєте це перспективною спеціальністю, враховуючи непевний стан вітчизняного видавництва?
- Видавнича галузь в Україні знаходиться у стадії становлення, а справжніх професіоналів, здатних підняти видавничу справу на рівень європейських стандартів, практично немає. Будь-яке видавництво прагне бути кращим від конкурентів, і у майбутньому ми забезпечимо роботодавців професіоналами, які володіють усім спектром видавничої справи – від редагування текстів до дизайну.
- Ця спеціальність буде новою не тільки для нашого університету, а й для всього регіону. Хто буде навчати спеціалістів видавничої справи?
- Відповідну кафедру ми вже створили, стандартні навчальні плани розроблені фахівцями Львівського і Київського держуніверситетів. До викладання будемо залучати науковців із цих закладів і з Одеси, а також, безумовно, наших співробітників.
До речі, існує думка, що запрошення до співпраці професури з інших міст свідчить про слабкість навчального закладу. А втім, це світова практика, бо неможливо в одному університеті сконцентрувати всю наукову еліту. Є й ще одна перевага такої співпраці із вищими навчальними закладами країни – відкриваються перспективи навчання наших студентів у, скажімо, столичних університетах на рівні кваліфікованих спеціалістів, магістрів чи аспірантів.
- І ще одне, майже традиційне запитання. Як ви відноситеся до існування двох форм надання вищої освіти – державної та приватної?
- Я б сказав, що вища освіта у країнах усього СНД зараз розвивається у дзеркальному відображенні – на Заході освіта починалася з приватної форми і давно має свій певний рейтинг. Час покаже, чого вартий той чи інший заклад, і це буде залежати від того, як буде розвиватися наше суспільство, якою буде економіка. А поки що в усіх регіонах України перевага надається дипломам класичних державних університетів, де рівень освіти відповідає усім вимогам. На європейському ринку праці існує конкуренція дипломів, і випускники авторитетних університетів мають значну перевагу при працевлаштуванні. Така практика помічається останнім часом і у нас. Відомо, що диплом ЗДУ за своєю значимістю завжди переважає на ринку праці не тільки в регіоні, а й в Україні в цілому і навіть за кордоном. І я впевнений, що відкриття факультету журналістики – а такі факультети, до речі, є не в кожному класичному університеті – ще більше підніме наш престиж.

Тамара ХОМЕНКО