Жовтневе засідання вченої ради можна назвати вирішальним відносно подальшої стратегії університету щодо входження до Болонського процесу.
Доповідачем із цього питання був проректор Володимир Волков. Але вчена рада дійшла висновку, що ця тема у доповіді не була чітко окреслена та потребує доопрацювань, бо не містить конкретних рекомендацій стосовно поступового реального входження ЗНУ до Болонського процесу.
Адже, з одного боку, за умови цього входження студенти зможуть легко переходити із одного курсу на інший (у залежності від змістової наповненості курсу) у межах не тільки якогось одного вузу, а й поміж вузів Європи. Дійсно, за таких умов ніхто не може гарантувати відсутності відтоку кадрів за кордон, «обезглавлювання нації».
З іншого боку, варто замислитися, чи потрібна нам АБСОЛЮТНА уніфікація освіти, адже і досі наші закордонні колеги захоплюються якістю нашої традиційної освіти та полюють на «світлі голови сучасності», заманюючи їх грошима і комфортними умовами життя.
З питання входження ЗНУ до Болонського процесу виступило багацько членів ради. Було вирішено прийняти проект рішення за основу, а на факультетах створити спеціальні комісії, котрі остаточно розроблять концепцію «болонізації».
У чому члени ради були єдині, так це у тому, що чекати, доки студенти Нікопольського інституту стануть бакалаврами, не варто. Треба запроваджувати новітні технології інтеграції вже сьогодні, на базі ЗНУ.
Друге питання порядку денного стосувалося Кримського факультету фізичної культури, спорту та туризму у Сімферополі. Його унікальність полягає в тому, що, по-перше, факультет робить акцент саме на фізичній КУЛЬТУРІ, по-друге, він робить ставку на молодь, і по-третє, 85% випускників факультету жадані на ринку праці. На факультеті, зокрема, існує така цікава спеціальність, як «спортивна режисура».
Але і проблеми у сімферопольців теж є. Наприклад, треба вирішувати, куди витрачати гроші - на науку чи на забезпечення закладу теплом; також настав час сплачувати ЗНУ 20% від прибутків. Але факультет не може цього зробити через те, що тоді йому доведеться сплатити паралельно ще більшу суму на податки - а на це вже грошей не вистачає взагалі.
Винесли на розгляд і питання щодо Центру інтенсивного вивчання іноземних мов. Головні проблеми Центру полягають у тому, що після ліквідації спеціальності «іноземна мова та переклад» знизився інтерес студентів до Центру, а низька оплата праці викладачів не сприяє їх зацікавленню роботою і підштовхує до пошуку додаткового прибутку. І це при тому, що центр протягом року приніс до скарбниці університету більш 50 тисяч гривень.