Під час презентації викладачі і студенти відкрили для себе дівчат у новому баченні, тонко відчули мелодію їхнього внутрішнього світу.
Студентки розповіли про своє життя, про найяскравіші події, що стали поштовхом до написання поезії.
У творчому доробку Лілії Моісеєнко переважає інтимна лірика, як зазначає сама авторка, - з «песимістичними нотками» («Осінь», «Відпусти», «У полоні»).
Ірина Савченко прочитала декілька віршів інтимного характеру, проте у більшості творів звучать роздуми про вічність, про життя, переважають громадянські мотиви («Українці», «Ми незалежні...», «Моя земля, моя країна...»).
Своєю поезією про родину зачарувала аудиторію Вікторія Ковпак. Її лірика пронизана щирістю, оптимізмом, незламною вірою в краще («Мене спитали якось люди», «А час іде...»).
Своїми віршами юні поетеси переконали слухачів, що «поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».