ЛІГА "ВИДАТНИХ ПЛЮЩІВ", АБО ВІСІМКА НАЙСЛАВЕТНІШИХ УНІВЕРСИТЕТІВ АМЕРИКИ

У свідомості багатьох із нас гучне слово "Захід" прикрашене багатьма легендами. Численні публікації, телевізійні репортажі, документальні фільми й художні стрічки часто наповнюють свідомість зайвими казками. Сьогодні ми відкриваємо рубрику VSE-СВІТ, у якій спробуємо розповісти про один із найважливіших елементів "західного життя" - освіту.

Перша наша розповідь присвячена батьківщині неодемократії - Сполученим Штатам Америки, а точніше - славетним університетам цієї країни. І тут неможливо оминути поняття "Ліга плюща" (Ivy League). Такою звучною регалією називають вісімку найстаріших, найпрестижніших і найдорожчих навчальних закладів у Новій Англії. До них входять: Браунський (Brown), Колумбійский (Columbia), Корнельський (Cornell), Дартмутський (Dartmouth), Гарвардський (Harvard), Пенсільванський (University of Pennsylvania), Прінстонський (Princeton) та Єльський (Yale) університети.

"Ліга плюща" була створена в 1940 році як спортивна організація для проведення міжуніверситетських змагань з американського футболу. А назва її бере свій початок з кумедної і маловідомої історії. Колись дав-но одному спортивному журналісту доручили провести репортаж із гри між Колумбійським та Пенсільванським університетами. Незадоволений журналіст почав базікати, мовляв, "ні, щоб більш цікаве завдання виконувати, а так доведеться дивитися як росте плющ" (справа у тому, що вісім університетів вкриті розлогими зарослями плюща). Його колега, який знаходився поряд, недочув і охрестив навчальні заклади "лігою плюща". Це прізвисько міцно закріпилося за американськими універами і знайшло своє подальше життя в масах.

Кожен з університетів Ліги нагадує місто в місті зі своїми вуличками, парками, крамницями, музеями (а в Гарварді є навіть свій ліс!). У цій "автономній республіці" можна жити, не виходячи у "великий світ", бо тут є все необхідне людині. І не дивно, бо "прикрашені плющем" університети володіють великими земельними ділянками, які часто порівнюють із феодальними плантаціями. Такі "скарби" накопичувалися завдяки значній фінансовій підтримці держави, бізнесових структур, світовим грантам та допомозі випускників (серед яких, до речі, багато мільйонерів). Хоча чимало прибутків приносять і самі студенти.

Серед дітей так званих "VIP-батьків" простежується те ж саме явище, що і в наших ВНЗ - вчаться вони, як правило, гірше ніж інші студенти. Відбувається це не через те, що їм важче засвоїти матеріал, просто студенти менше переймаються своїм майбутнім працевлаштуванням. Відомий з цього приводу випадок, коли з Гарварда виключили Едварда Кеннеді за те, що той шахраював на іспиті з іспанської мови.

Прискіплива селекція Ліги щодо викладацького колективу. Кожен із лекторів - це справжній фахівець своєї справи, людина, яка вже досягла висот у певній галузі. Значна кількість лекторів займається позанавчальними справами: в когось є свій бізнес (а серед людей, що викладають економіку, чимало директорів, які мають солідні компанії), а хтось вибиває грант.

Не слід думати, що студенти "плющових хащ" тільки те й роблять, що вчаться. Вони, як і всі ми, - люди, а отже хочуть і вміють відпочивати. У цьому їм допомагають театри, газети, літературні часописи, локальні радіо і телебачення, різноманітні клуби (в їх основу можуть бути покладені як політичні ідеї, так і звичайнісіньке хобі), і сила силенна спортивних секцій. Поширені студентські братерства та сестринства (специфіку їхнього ладу і життя можна побачити в багатьох американських стрічках, зокрема в тому ж "Беверлі-Хілзі").

Ось таке воно - "найпрестижніше" навчання сучасної Америки. Подальші матеріали цієї рубрики ми окремо присвятимо кожному з навчальних закладів "Ліги плюща". Наступна розповідь - про один із найстаріших університетів - Гарвардський. Чекайте випусків "Запорізького університету"!

Олесь БАРЛІГ