Наші ювіляри

ВІДЧУТИ ГОСТРОТУ ЖИТТЯ

Здається, саме цього прагнув герой Великого Гете – Фауст, пошуки якого чимось нагадують історію одного з наших сучасників, певно, найкращого знавця російської літератури в Запорізькому національному університеті – Володимира ТИХОМИРОВА. Нещодавно він відсвяткував свій ювілей. Привітати Володимира Миколайовича прийшли його колеги, друзі та вихованці.

…Орловський край , звідки юний Володимир приїхав навчатися в Одесу, певним чином визначив і коло його наукових інтересів. Кандидатську та докторську дисертації він присвятив вивченню творчості Івана Тургенєва, який теж був родом з Орла. Зараз доктор філологічних наук, професор, засновник наукової школи «Літературний процес: проблеми типології та спадкоємності» Володимир Миколайович Тихомиров пишається своїми вихованцями: Миколою Васьківом, Оленою Подою, Вікторією Погребною, Інною Абрамовою та багатьма іншими талановитими вченими. А вони, в свою чергу, називають його мудрим наставником. Шляхетний, інтелігентний, добрий, комунікабельний – так продовжувачі справи Вчителя характеризують Володимира Миколайовича. «Він ніколи не нав’язував своєї думки, а лише спрямовував нас, дарував творчу свободу», - одноголосно відзначають учені, яких готував професор.

А от колеги до улюбленого «тихого та мирного» шефа ставляться просто, як до рідної людини, яка ніколи не приховує своїх емоцій та завжди відкрито висловлює точку зору. За темперамент цінують Володимира Миколайовича і його студенти. Він дарує їм не просто знання, а жагу до навчання. Викладач виховує в кожному, насамперед, особистість. Він радить своїм студентам бути більш вдумливими до життя та… побільше читати, бо саме книга – найкращий вчитель і порадник. Ця істина перевірена самим життям.

Марія ЛАНЧИНСЬКА