У січні було створено кафедру прикладної фізики, яку очолив ректор ЗДУ, професор, доктор фізико-математичних наук Валерій Савін. Власне, саме йому і належить ідея створення кафедри та відкриття на фізичному факультеті спеціальності „прикладна фізика.”
Чим же викликана необхідність у цій спеціальності? Чому будуть навчатися студенти та чим їм доведеться займатися у майбутньому? Про це ми дізнались у кандидата фізико-математичних наук, доцента Валентина Сніжного.
- Вперше за останні роки, - розповів Валентин Лук’янович, - наш факультет зробив реальний крок вперед. Довгий час випускники шкіл просто ігнорували наші спеціальності, і мали для цього підстави: науково-дослідні інститути закривалися, промислові підприємства скорочували штати своїх лабораторій, а шкільні вчителі мали надто низьку зарплату, щоб вона могла задовольнити потреби молоді. Усі хотіли лікувати, керувати, торгувати... Але нарешті, дякуючи відновленню української промисловості, ми відчули, що з’явилася у молодих людей зацікавленість точними науками, вони побачили в них своє майбутнє. І ми відгукнулися на це відкриттям нової кафедри.
У основі нашої наукової роботи лежить вивчення і застосування у промисловості нових, не знаних до цього часу наноматеріалів та компонентів. Що означає слово „нано-”? Існують корені кіло-, мілі-, мікро-. Нано ж означає розміри на рівні атомів. Ми вивчаємо фізичні, хімічні, електромагнітні властивості одержаних матеріалів на молекулярному та атомному рівні. У недалекому майбутньому наша промисловість отримає матеріали з нечуваними властивостями, які здатні зробити революцію в техніці.
Вивченням властивостей наноматеріалів і композитів – роздріблених до порошкового стану, а потім спресованих матеріалів – займаються протягом останніх двадцяти років вчені Японії, США, Китаю, Росії. На Україні ще ніде серйозно не вивчали цієї наукової галузі. Тож рішення Валерія Васильовича, вченого-фізика, цілком своєчасне. Пройде зовсім мало часу, і наші випускники, яких ми щойно прийняли на спеціальність „прикладна фізика”, будуть дефіцитними спеціалістами на підприємствах і нашого регіону, і всієї країни.
Звичайно, ми стоїмо тільки на самому початку довгого шляху. На кафедрі працюють, крім професора Савіна, четверо кандидатів фізико-математичних наук. Вже розроблений перелік спеціальних дисциплін, наприклад „Фізика наноматеріалів і композитів”, „Структура та фізичні властивості наноматеріалів.” З цих курсів ще немає підручників, будемо користуватися монографіями та статтями в науковій періодиці. Поки що недостатньо і навчальних приладів для вивчення властивостей наноматеріалів. Але ми вже маємо перспективний план, у якому визначили перелік робіт для розвитку спеціальності „прикладна фізика”.
Проте співробітники кафедри і самі багато на що здатні. У цьому можна переконатися, відвідавши проблемну науково-дослідницьку лабораторію високих технологій та наноматеріалів. Не шкодуючи сил, часу і власних коштів, вчені-ентузіасти ладнають установку, яка дасть їм можливість одержати зразки наноматеріалів. Про принцип роботи такої установки розповів кандидат фізико-математичних наук, доцент Леонід Шейко:
- У вакуумному середовищі шляхом розпилювання під дією електронного променя ми перетворимо матеріали на атоми, які потім створять зовсім інші речовини із новими властивостями. Їх можна буде застосовувати у нових нанотехнологіях, і на зміну мікроелектроніці прийде наноелектроніка. Так двадцять років тому комп’ютери замінили електронно-обчислювальні машини, і тоді це була революція в техніці. Сучасна промисловість іде до мініатюризації пристроїв, і розвинуті держави до цього вже готові: проводять розробки, одержують дослідні зразки. А японці навіть виготовили телевізор майбутнього із застосуванням наноелектроніки, тепер на екрані не будуть помітними численні вічка, як у сучасних телевізорах.
А що ж ми, так і будемо наздоганяти поїзд? Парадокс у тому, що наноматеріали можна одержати в умовах вищого навчального закладу, де є достатній потенціал, скажімо, у ЗДУ. Треба тільки профінансувати цю роботу, і вже через п’ять років ми підготуємо спеціалістів, яких ще немає в Україні. У Запоріжжі зараз не працюють заводи напівпроводників, “Радіопристрій”, але ж колись настане час, і до нас надійдуть передові технології, а працювати з ними буде нікому. Ми в змозі дати промисловості таких грамотних спеціалістів, і це будуть саме ті першокурсники, яких ми щойно прийняли на спеціальність “прикладна фізика”.