Нові кафедри ЗДУ

У НАШОМУ СУСПІЛЬСТВІ НЕ ПОВИННО БУТИ ІЗГОЇВ

Створену на початку цього року кафедру корекційної педагогіки й адаптивного фізичного виховання очолює професор, доктор психологічних наук Ніна Байкіна, яку, без перебільшення, добре знає весь університет. Захистивши тридцять п’ять років тому кандидатську дисертацію за спеціальністю „корекційна педагогіка”, Ніна Григорівна працює за цим напрямком все своє життя. Тож кафедра створювалася, базуючись на великій кількості наукових досліджень та практичних напрацюваннях як самої Ніни Григорівни, так і її вихованців та послідовників, серед яких одинадцять кандидатів наук. Крім того, на кафедрі співпрацюють і запрошені вчені зі світовим ім’ям – доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України, директор інституту корекційної педагогіки і психології Віктор Синьов, академік В’ячеслав Зосенко із науково-дослідницького інституту спеціальної педагогіки АПН України, академік Сергій Євсеєв із Санкт-Петербурзької академії фізвиховання.

- Зараз як ніколи гостро стоїть питання здоров’я нації, - говорить професор Байкіна. – В Україні, і особливо в нашому екологічно неблагополучному регіоні, кожна друга дитина має відхилення у здоров’ї, а кожна третя – інвалід. Уявіть, наскільки в цій ситуації необхідні спеціалісти, які знають, як продіагностувати фізичний стан дитини, яку провести корекційну роботу з тими, хто має фізичні вади, як реабілітувати їх до нормального життя, щоб вони не відчували себе ізгоями і дивилися з упевненістю у майбутнє.

Тож таких професіоналів за спеціальністю „адаптивне фізичне виховання” ми і будемо готувати на факультеті фізичного виховання. Вони підуть працювати туди, де їх з нетерпінням чекають, - у дитячі садочки та в загальноосвітні школи, в яких є групи та класи вирівнювання та корекції. У цих класах навчаються діти з відхиленнями в стані здоров’я, скажімо, астматики, хворі на ревмокардит чи з відхиленнями у психомоторному розвитку. Застосовуючи спеціальну методику, яка включає спеціальні комплекси фізичного навантаження, тобто лікувальну фізкультуру, масаж, такі фахівці зможуть досягти адаптації хворих дітей до нормального існування в нашому динамічному житті.

Такі спеціалісти необхідні в кожному дитячому колективі, як необхідні практикуючі психологи чи лікарі. Вони зможуть допомогти батькам, які, можливо, гадки не мають про проблеми власної дитини. Виявити відхилення у фізичному стані, допомогти дитині не за допомогою ліків, а шляхом адаптивного фізичного виховання стати такою, як всі, а не носити все життя ярлик вигнанця. Додам, що яскравим прикладом результатів нашої роботи є навчання на нашому факультеті фізичного виховання 37 інвалідів, серед яких багато обдарованих спортсменів-паралімпійців. Олександр Білоблоцький – волейболіст, заслужений майстер спорту, срібний призер ХІХ Паралімпійських ігор. Вікторія Шаєр – майстер спорту міжнародного класу, дворазова срібна призерка чемпіонатів світу з легкої атлетики. Це наші студенти. А Наталя Єжова, чемпіонка світу з силового триборства, навчається у нас в аспірантурі за спеціалізацією “корекційна педагогіка”.

У нас вперше розроблений навчальний план, програми та експериментальна методика занять зі студентами, які отримують диплом тренера з інвалідного спорту. У робочій програмі курсу передбачені усі види навчальних занять: лекції, практичні, методичні і семінарські заняття, навчальна практика.

Наші випускники зможуть також працювати в спортивних школах для дітей з відхиленнями у розвитку. Це діти, які мають проблеми зі слухом, зором, не можуть нормально рухатися. У нас є центр інвалідного спорту, але ж там тренуються здібні до визначних досягнень діти, виходить, у інших немає жодних шансів поліпшити свій фізичний стан. Тут знову прийдуть на допомогу тренери, спеціалісти адаптивного фізвиховання. Проте сфера діяльності таких спеціалістів не обмежується школами та дитсадками. Вони зможуть допомагати і дорослим – тим, хто рано почав вживати алкоголь чи наркотики, хто страждає від емоційних розладів чи є інвалідом локальних бойових дій. Так що наші майбутні випускники будуть працювати і в спеціальних дитсадках, і в спецшколах, і в центрах паралімпійської підготовки, в реабілітаційних центрах і навіть у дитячих спецприймачах при відділеннях міліції.

Про необхідність такої спеціалізації в сучасному суспільстві красномовно свідчать такі факти. У Росії, наприклад, існує більш ніж 300 навчальних закладів, які готують спеціалістів з корективної педагогіки та адаптивного фізвиховання. А у Північній Ірландії, де працює наша співробітниця, кандидат психологічних наук Яна Крет, з кожною хворою дитиною працює окремий педагог. Ось такі гуманістичні погляди визнають за кордоном.

Про необхідність створення такої кафедри та підготовку відповідних спеціалістів я говорила вже давно, але, на жаль, не знайшла спільної мови з попереднім керівництвом і факультету, і університету. Тому особливо хочу наголосити: тільки дякуючи Валерію Васильовичу Савіну та Миколі Васильовичу Малікову ми змогли нарешті втілити в життя свою мрію і відкрили першу в Україні кафедру корекційної педагогіки й адаптивного фізвиховання. Звичайно, у нас ще недостатня матеріально-технічна база, немає навіть комп’ютера, та й цієї маленької кімнати, як бачите, недостатньо для нормальної роботи. Але у нас є основне – досвід, наукові розробки, творчі ідеї, і я впевнена, що той гуманістичний зміст яким різниться практичний напрямок нашої роботи, принесе свої благородні плоди і зробить щасливими дітей, яких обділила доля.

Тамара ХОМЕНКО