ЛЕГЕНДА ПРО ЙЕЛЬ

Ми продовжуємо наші мандри всесвітньо відомими університетами. І сьогодні наша розмова піде про Йельський університет (Yale University).

У 1700 році Гарвардський університет відійшов від пуританських засад та розвивався дещо "гламурно". На думку преподобного Соломона Стоддарта, тогочасний Гарвард "став місцем ворожнечі, пихатості... й марнотратства". Тому, як опозиційний до нього, в 1701 році у штаті Коннектикут був створений Йель. Назвали його на честь купця Еліаха Йеля, який пожертвував на університетські потреби купу різноманітних товарів, 417 книжок і портрет короля Георга І. Заснували Йель священники-колоністи, які вирішили створити навчальний заклад-продовжувач славетних освітніх традицій середньовічних європейських університетів, а також прадавніх академій Греції та Риму. Чому? Бо саме в останніх уперше був уведений так званий "ліберальний принцип освіти". Така освіта мала на меті інтенсивний розвиток загального інтелектуального рівня студіозів. Другою особливістю Йеля було те, що він намагався створити коледж-гуртожиток (в той час у більшій частині Європи керівництво коледжів не опікувалося забезпеченням студентів житлом, Йель, перебуваючи у захопленні від практики Оксфорда та Кембриджа, переймався житловими проблемами студентів!). При такому підході навчальний процес перетворювався зі звичного "здобування знань" на "спосіб життя", бо ж відвідування занять, церкви та проживання у гуртожитку ставали складовими однієї системи.

У перші роки функціонування Йеля кількість його студентів не перевищувала 100 осіб. До навчання у ньому допускалися виключно юнаки віком 15-16 років. На вступних іспитах перевірялися знання з латини, грецької мови і класичних наук (таких, як логіка, риторика й арифметика). Крім того, латина була офіційною мовою цього ВНЗ. Через те, що всі складові його навчального процесу були взаємопов'язані, нею студенти мусили спілкуватися між собою і поза навчанням, у побуті. Користуватися англійською мовою у стінах Йеля було заборонено, цю традицію скасували лише у 1931 році. Але це стало не єдиною "тортурою" для йельських студентів: кожен з них мусив щоденно читати молитви і Святе Письмо, а також обов'язково брати участь у публічних диспутах та декламаціях. Під час цих ораторських виступів удосконалювалися знання та красномовство студентів (бо нерідко комусь з них потрібно було підготувати для викладачів лекцію).

В той час, як "старенька" Європа вже встигла дещо втратити присмак суворого консерватизму, вірний традиціям Йель зберігав свій пуританських дух (навіть будівлі коледжу були поєднані з церквою). Цю ситуацію не змінили ні війні, ні культурні революції. І тільки з 1869 року до Йельського університету почали зараховувати жінок.

Сьогодні в ньому навчається близько 11 тисяч студентів з 50 штатів Америки та більш ніж 110 інших країн. Вражає і його викладацький склад: дві тисячі науковців. Основна частина університету займає територію у 69 гектар, на якій розташовані справжні пам'ятки архітектури, створені митцями різних століть. Тут є будівлі різних стилів: і новоанглійського колоніального, і вікторіанської готики, і мавританського, й ультрасучасного. А його численні бібліотеки, музеї та галереї! Окремою сторінкою історії Йеля є студентські братства і таємні спільноти, овіяні старовинними легендами. Що ж, класика є класикою. І Йель - яскравий тому приклад!

Олесь Барліг