Людмила ОМЕЛЬЯНЧИК, декан біологічного факультету, професор:
- Є кілька шляхів вирішення цієї проблеми. По-перше, це – укладання угод із підприємствами міста, щоб вони на базі своїх лабораторій приймали наших спеціалістів для проведення досліджень. Окрім того, непогано було б налагодити зв’язки з іноземними партнерами. Ми могли б разом втілювати у життя спільні наукові проекти, натомість вони передавали б нам своє застаріле обладнання, ще придатне для експлуатації.
Андрій ГОРБЕНКО, третьокурсник факультету соціології та управління:
- На мою думку, цим питанням повинні займатися спеціалісти-менеджери – практики, а не теоретики. Окрім того, за рахунок студентського самоврядування можна зменшити бюрократичний апарат. Адже ні для кого не таємниця, що в ЗНУ є люди, які обіймають різні посади, але виконують однакову роботу. Нехай цим, на громадських засадах, займаються студенти. Їм – практика, а університету - користь!
Тетяна КОЛОМОЄЦЬ, заступник декана юридичного факультету з навчальної роботи, професор:
- На базі нашого університету можливе проведення різнопланових платних наукових семінарів, тренінгів, курсів із підвищення кваліфікації. Непоганим джерелом прибутку, на мою думку, є разова оренда, наприклад, надання для кількагодинного використання залів наших корпусів для проведення різноманітних конференцій, презентацій та інших заходів, корисних і для ЗНУ, і для замовника.
Катерина СІРІНЬОК, четвертокурсниця факультету журналістики:
- У всьому світі заведено, щоб самі студенти або їхні викладачі вигравали гранти, які б сприяли плідній роботі рідного ВНЗ: зміцнювали його матеріально-технічну базу, примножували доходи університету та дозволяли впровадити досвід європейських країн. Я, наприклад, виграла для свого факультету гранд для про-ведення науково-практичної конференції на 5 тисяч доларів.