ЯК НАЙОРИГІНАЛЬНІШЕ ВИ ЗУСТРІЛИ НОВИЙ РІК?

Михайло ВІХЛЯЄВ, третьокурсник юридичного факультету:

– Найоригінальнішим можна вважати святкування минулого Нового року. Я та ще троє моїх друзів на даху дев’ятиповерхового будинку милувалися святковим фейєрверком. А потім, коли вирішили повернутися до своєї компанії, застрягли у ліфті, де й змушені були просидіти три години. Наше становище погіршило ще й те, що мобільна телефонна мережа була перевантажена привітальними дзвінками і ми не могли зв’язатися ні з рятувальниками, ні зі своїми товаришами. Найбільше нас вразила їхня поведінка: чомусь відсутність чотирьох осіб протягом досить тривалого часу ні в кого не викикала подиву. Нарешті нам вдалося викликати ліфтера, котрий приїхав та звільнив нас. Не скажу, що його дуже порадувало те, що через нас він був змушений покинути новорічну вахту. У моєму житті, звичайно, були різні святкування Нового року, але це, безумовно, за оригінальністю побило усі попередні рекорди.

Юлія ПАСКЕВСЬКА, заступник декана факультету соціальної педагогіки та психології, старший викладач кафедри практичної психології:

– Найбільше мені запам’яталася зустріч минулого Нового року. Ми з друзями зібралися разом перед самим початком дванадцятої години, але, все ж таки, встигли зустріти Новий рік разом. Було безліч цікавих та смішних конкурсів, танців, щирих побажань, кожному подарували іграшку – собачку як символ 2006 року чи як своєрідний амулет. Про це свято у всіх нас залишилися лише найприємніші враження, а це дуже важливо, особливо, якщо пам'ятати про прикмету: “Як Новий рік зустрінеш, так його і проведеш”.

Юлія АНДРОНОВА, першокурсниця біологічного факультету:

– Новий рік я традиційно зустрічаю у родинному колі. А от найнезвичайніше Різдво відсвяткувала, ще коли навчалася у дев’ятому класі. Тоді я разом із іншими членами редакції газет “Вместе” і “Журналятко” їздила у табір відпочинку “Маяк”. Окрім майстер-класів на нас там чекали захоплюючі конкурси, дискотека, смачні страви та інші неодмінні атрибути свята. Це святкування стало прикладом того, що можна зустріти Різдво не лише цікаво, але й корисно.

Борис КОКАРЄВ, доцент кафедри спортивних та олімпійських ігор, заслужений тренер України:

- Найнезвичайнішим для мене залишається позаминулорічне свято. Тоді ми зовсім спонтанно поїхали до Євпаторії, до хороших друзів. До речі, один з них свого часу закінчив факультет фізичного виховання ЗНУ, його дружина зараз навчається на заочному відділенні нашого факультету, а син грає у баскетбольній школі ЦСКА у Москві. Так от, до них з’їхалися мої колишні вихованці, які зараз мешкають і працюють у Росії, Польщі, Німеччині. Ми всі зібралися у санаторії, що знаходиться на самому узбережжі Чорного моря. І ось у дружному колективі спортсменів і тренерів, як-то кажуть “у шезлонгах перед мангалом”, ми і зустріли свято.

Таміла ТАРАСЕНКО