СУЧАСНИЙ СТУДЕНТ ПРАГНЕ ЯКІСНОЇ ОСВІТИ

Впровадження засад Болонської декларації у систему вищої освіти України – питання, яке вже перейшло стадію обговорення і є складовою політики Міністерства освіти і науки. Навіть помічена тенденція до того, що її сприймають як належне. Якщо про вступ до ЄС чи НАТО, СОТ чи ЄЕП постійно ведуться дискусії, то перехід до Болонського процесу проходить виважено, послідовно та не викликає полеміки на зразок “варто-не варто”. Розглянувши наслідки цього явища у практичній площині, маємо наступне: усі студенти, починаючи з цьогорічних першокурсників, по закінченню навчання отримають диплом європейського зразка, який визнаватиметься в усьому світі, до цього слід додати, що таким чином підвищиться і якість їхніх знань, протягом навчання приділятиметься суттєва увага самоосвіті студента.

…Першокурсники Запорізького національного університету вже півроку навчаються за кредитно-модульною системою. Результати цього процесу доволі втішні: студентам хоч і важко (вони ж бо перші, хто це робить за всю історію нашої освіти), але цікаво набирати бали, складати модулі. Вони впевнені, що лише якісна сучасна освіта допоможе їм досягти у житті високих результатів. Та й викладачі стверджують, що реорганізація позитивно впливає на навчальний процес. Хоча ще є до чого прагнути.

Від кадрів до методики

Сьогодні в університеті для переходу на кредитно-модульну систему навчання зроблено чимало: починаючи від кадрового рівня (створена і працює робоча група для організаційно-методичного забезпечення впровадження цієї системи організації до навчального процесу та мережа координаторів на факультетах), до нормативного (на Вченій раді університету затвердили Тимчасове положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в ЗНУ). Також ведеться робота і на навчально-методичному рівні (робочі навчальні плани розробили у відповідності до вимог Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS), а програми навчальних дисциплін уклали з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу).

Є до чого прагнути

Разом із тим, поточні підсумки нав-чальної діяльності на перших курсах досить чітко визначили основні проблеми на шляху до ефективного впровадження кредитно-модульної системи. За словами доцента, проректора ЗНУ з навчальної роботи Олександра Бондаря, вже зроблено чимало, але й є до чого йти.

До речі

Відповідальність студента, рівень його вмотивованості до оволодіння фахом - це, взагалі, один з ключових чинників результативності впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Студенти набирають бали…

Які ж конкретні наслідки цих дій відчули на собі самі студенти? Наприклад, першокурсниця факультету журналістики Дарина Ковальова говорить:

- Для мене ця система є процесом накопичення балів, які ми отримуємо і за присутність на заняттях, за відповіді, доповнення, за творчі завдання, реферати. Ти працюєш сам на себе. Набрав певну кількість балів – склав модуль. До речі, до певного терміну. Спочатку було трохи незвично і навіть важко. Кожен обурювався, чому це саме на нас проводять такі експерименти? Але тепер я впевнена, що від цієї системи є користь: ми стали більш самостійними та навіть самоорганізованими. Єдине, не кожен із нас до кінця усвідомлює важливість саме такої форми навчання, адже наша освіта відповідатиме високим європейським нормам, а значить - ми будемо професіоналами своєї справи, яких цінуватимуть на ринку праці.

Солідарний з думкою колеги і першокурсник біологічного факультету Сашко Єршов, який додає, що студенту на користь відвідати “пару” і отримати за це бали. Тоді як раніше він міг не ходити кілька місяців, тепер перед ним конкретна мета – ходити на заняття. Це підвищує його мотивацію і стимулює до активнішої роботи, в тому числі, самостійної.

…А викладачі їх рахують

Звичайно ж, не тільки студенти, але й викладачі стали активними учасниками нової системи навчання. Тепер вони розробляють інші програми, по-іншому оцінюють знання та… рахують бали. Своїм викладацьким баченням переходу на кредитно-модульну систему поділився заступник декана біологічного факультету, доцент Максим Малько:

- Насамперед, ця система нова не лише для студентів, але й для викладачів. Слід відзначити, не всі студенти усвідомлюють, що їхня робота на кожному занятті є показником підсумкової успішності. Складнощі є у певного контингенту (йдеться про не дуже добросовісних студентів). Тепер викладач більш диференційовано підходить до оцінки знань, і це є безумовним позитивом системи. Дуже урізноманітнилася і робота самого студента. Це і тестові, й індивідуальні завдання. Говорячи про недоліки, зауважу, що суттєво зменшилася кількість часу, яка відводиться, безпосередньо, на усне спілкування викладача та студента.

Доречно підкреслити, що згідно з новими вимогами, викладач повинен скрупульозно працювати із студентами протягом усього семестру, і для цього необхідно скорегувати підходи до розрахунку навчального навантаження. Але, у свою чергу, виділення його під, скажімо, керівництво і приймання(захист) індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, вбачається можливим лише за умови належного науково-методичного забезпечення цього виду навчальної роботи.

Чого чекати від переходу на Болонську систему навчання?

У світлі орієнтирів Української держави на входження до освітнього простору Європи наразі взято курс на послідовну модернізацію освітньої діяльності у контексті європейських вимог. Від успішної реалізації цієї задачі очікується ціла низка позитивних результатів, зокрема:

- підвищення якості та престижу національної вищої освіти;

- підвищення конкурентоспроможності випускників вишів;

- створення системи оцінювання якості освіти студентів, найбільш адаптованої до вимог Болонської декларації;

- забезпечення академічної мобільності студентів у вітчизняному та європейському освітянському просторі.

Олександр Бондар, проректор ЗНУ з навчальної роботи:

- Вирішальне значення має кропітка інформаційно-роз’яснювальна робота. Також потребує удосконалення нормативно-правове підґрунтя модульного та підсумкового контролю навчальних досягнень студентів. Фахівці вже розробляють більш чіткі рекомендації щодо проведення контролю з урахуванням фаху та специфіки дисципліни. Безумовно, на шляху впровадження кредитно-модульної системи має місце ціла низка проблем, які потребують виваженого вирішення. Йдеться, зокрема, про необхідність повного навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців, створення інформаційних пакетів за напрямами підготовки, спеціальностями, реальне запровадження гнучкого індивідуального навчального плану студента з метою забезпечення мобільності навчання, більш широке використання сучасних інтерактивних технологій поряд із традиційними формами, вдосконалення системи внутрішнього моніторингу якості підготовки фахівців та впровадження різних форм співпраці з вітчизняними та зарубіжними вишами.

Марія Канцелярист