ЗА БІОЛОГІЄЮ - МАЙБУТНЄ!

Сьогодні гостем циклу «Наш факультет» є професор, завідувач кафедри хімії, декан біологічного факультету Людмила Омельянчик. Вчені, які працюють під її старанним керівництвом, відомі високою результативністю своєї науково-дослідної роботи, що ведеться за пріоритетними напрямками біології, екології та хімії й спрямована на з’ясування механізмів адаптації на різних рівнях: клітинному, організменому, популяційному та екосистемному. Яка реальна користь від цих наукових проектів та наскільки високим є рівень впровадження їх у виробництво? Про це у нашій розмові з деканом біологічного факультету.

- Людмило Олександрівно, ваш факультет, у першу чергу, славиться науковими дослідженнями. А вони – результат роботи кожної кафедри. І до-волі істотний. Скажімо, якщо виявити рослини, стійкі до промислового забруднення, або ж ті, які є лакмусовим папірцем рівня тих самих викидів, можна просунутися вперед із вирішення багатьох актуальних для нашого регіону питань?

- Так, це правда. І ботанічні дослідження завжди складали значну стину роботи кафедри садово-паркового господарства та генетики рослин. Особливо ми вивчаємо флору Хортиці: маємо список рослин (серед яких знаходяться ще не занесені до систематичного переліку види!), досліджуємо рідкісні види (зокрема, ковила) і здатність їх до самовідновлення. Ми шукаємо види, стійкі до дії промислових викидів, а також ті, котрі є індикаторами різних забруднювачів грунту і повітря. Маємо колекції декоративних екземплярів. На їхній базі вже створені і знаходяться на державному сортовипробуванні сорти декоративного соняшнику та льону.

- А як щодо досліджень тварин, комах? Мова, мабуть, піде про роботу кафедри зоології?

- Багато років учені цієї кафедри займаються дослідженням тварин степового Придніпров’я та стійкості організму до чинників навколишнього середовища. Вивчають червонокнижні, рідкісні та зникаючі види комах, шкідників сільського господарства. У зв’язку із глобальним потеплінням клімату, все частіше в нашому регіоні стали реєструватися випадки особливо небезпечних хвороб, які раніше зустрічалися виключно в країнах із тропічним кліматом. Тож на кафедрі займаються їх вивченням. Йдеться, зокрема, про малярію, хвороби Західного Нілу тощо. На кафедрі збирають та обробляють матеріали щодо хижих комах, виявляють ефективність і доцільність їхнього використання у системі захисту рослинних насаджень міських парків і скверів. До того ж, досить плідною є співпраця із відділом систематики ентозоології НАН України.

- До речі, саме на вашому факультеті ведеться активна робота із залучення коштів по роботі з грантами. І один із яскравих тому прикладів – проект INTAS?

- Це заслуга кафедри мисливствознавства та іхтіології. Вчені вивчають особливості мисливських тварин різних регіонів України, проводять дослідження риб. Працює лабораторія біоресурсів навколишнього природного середовища. На основі її та кафедральних ресурсів виконуються 10 госпдоговірних тем з упорядкування мисливських угідь різних областей України на суму 313 тисяч гривень, і розробки впроваджуються у виробництво цих господарств. А от грант із проекту INTAS ми отримали за програму “Оцінка ефекту інвазійного виду на локальні угрупування кефалей у Середземномор’ї: вивчення угрупувань паразитів”. Керує нею доцент Володимир Сарабєєв. Як вже відомо, університету, згідно з умовами цього гранту, вже передали мікроскоп вартістю 16 тисяч євро. Сьогодні перебуває на стажуванні в США старший викладач цієї кафедри Юлія Кузьменко, вона там працює за індивідуальним грантом “Дослідження механічних засобів вилучення інтродукованої до водойм щуки”. У рамках проекту INTAS ведеться співпраця із Тихоокеанським Інститутом рибного господарства (Владивосток, Росія), університетом Валенсія (Іспанія), з університетом Монтпеллер (Франція), Інститутом паразитології Польської АН (Варшава, Польща).

- Сучасна наука постійно перебуває у пошуку свого роду тестів на «якість» навколишнього середовища. На факультеті теж над цим працюють, чи не так?

- Доречно згадати роботу кафедри загальної і прикладної екології, де проводять інтенсивні дослідження бактерій, які можуть бути такими індикаторами. Вчені встановили: під впливом важких металів змінюється окрас бактерій. Але це не впливає на особливості і швидкість їхнього росту. Враховуючи актуальність “електромагнітного забруднення” житла, ми створили електронні індикатори його джерел, дослідили систему експрестестування оцінки здоров’я людини. Цей винахід надає об’єктивну інформацію про вплив способу життя і стану навколишнього середовища на людські можливості. Тож небезпечний вплив можна корегувати без медикаментів: через самотренінг. Серед винаходів кафедри такі прилади (їх розробив доцент Григорій Чаусовський): сигналізатор розвитку потенційно небезпечних технологічних факторів; індикатор активної реакції водних середовищ; комп’ютерний реєстр рівня втоми операторів ПК. Ми вивчаємо і зарубіжний досвід. Скажімо, у рамках діяльності “Центру співробітництва Запоріжжя - Магдебург” старший лаборант Юлія Петрик проходить практику у хімічній лабораторії доктора Васлінга в місті Оппел, земля Саксонія - Ангалот (Німеччина).

- Для нашого регіону досить болючим є питання впливу металів на організм. Бо ж деякі з них потрапляють до нього із зовнішнього середовища: вони є продуктами і відходами промислового виробництва. Найбільше цій дії піддається організм працівників металургійних об’єктів. Однак, є також життєво важливі метали. Як ви досліджуєте цей аспект?

- Кафедра фізіології з курсом ЦО займається вивченням цих питань. Вчені розробляють нові методи визначення металів у клітинах. Щоб попередити розвиток професійних захворювань, проводяться дослідження механізмів розвитку цукрового діабету, шизофренії, епілепсії, а також стресових станів організму. Результати роботи впроваджують у навчання, а також в практичну біологію і медицину. Аспіранти кафедри Вікторія Задорожня та Олександра Важненко успішно запроваджують розроблені на кафедрі методи в клінічних лабораторних дослідженнях (біохімічна лабораторія 7-ї медчастини заводу “Запоріжсталь”, екологічна лабораторія Обласного управління екології). Багаторічними дослідженнями встановлено, що імунна система практично здорових жителів Запорізького регіону знаходиться в небезпечному стані. Це значить, що будь-які додаткові навантаження (бактерії, віруси, викиди промислових підприємств) здатні викликати проблеми. Прояв цього – бактеріальні, вірусні інфекції й алергійні захворювання.

- Тоді доречно зараз згадати здобутки кафедри імунології та біохімії, де разом з науково-дослідною лабораторією клітинної та організмової біотехнології шукають ті сполуки, які здатні налаштувати імунну систему, «підбудувати» її ланки, усунути дисфункцію і забезпечити повноцінний імунний захист організму від інфекції й алергенів?

- І це ще не все. Результати цих досліджень впроваджені в Центрі народної медицини Запоріжжя, стану активності крові – в діагностиці системної запалювальної реакції запорізьких лікарень.

- Людмило Олександрівно, Ви – відомий науковець. Пріорітетний напрямок Вашої діяльності – хімія. До речі, Ви й очолюєте саме кафедру хімії. Які дослідження є для неї актуальними і якими є її здобутки?

- Об’єктом дослідження кафедри та науково-дослідної лабораторії біотехнології фізіологічно активних речовин є створення біоактивних речовин, що можуть бути використані як кормові добавки. Вони б стимулювали ріст молодняку, підвищували імунітет та характеризувалися антистресовим ефектом. Біологічно активні речовини перспективні для сільського господарства. Ми впроваджуємо їх у навчальний процес і наукові дослідження кафедр ЗНУ та Запорізького державного медуніверситету. Маємо ефективні лікарські форми на найбільш перспективні субстанції (“Хінотін”, “Препарат М”, “Тіо-акридомін”). Цікаво, що завдяки їхньому використанню, існує можливість зупинити хворобу на її початкових етапах.

- Отже, ми можемо впевнено сказати, що кафедральні наукові дослідження біологічного факультету є дуже перспективними для вирішення практичних завдань у нашому регіоні саме в галузі адаптації людини до несприятливих екологічних факторів. Але їх треба доносити до суспільства, впроваджувати у виробництво?

- Ми цим займаємося. Працюємо над кількома, спільними із різними організаціями, проектами. Впроваджуємо конкретні результати досліджень у виробництво. Що ж до інформування, воно також ведеться. За матеріалами досліджень ученими опубліковано 6 монографій, чимало статей у фахових і зарубіжних журналах. А ще – захищено 20 кандидатських та 5 докторських дисертацій, одержано 30 патентів на винаходи.

- Це робота викладачів, а як щодо наукової діяльності студентів, її на якому рівні поставлено?

- Студенти беруть дуже активну участь у дослідженнях кафедр. Про результати доповідають на семінарах, конференціях, вони є співавторами статей, тез, винаходів, займають призові місця на олімпіадах. Так, Олена Калініна посіла I місце в II турі Всеукраїнської студентської олімпіади з біології, Вікторія Василік – I місце в конкурсі наукових робіт Запорізької облдержадміністрації, Ірина Лабенська – III місце в підсумковій науково-практичній конференції Всеукраїнського конкурсу студентських робіт за галуззю науки “Біологія”. А ще на факультеті проводиться плідна багаторічна наукова робота з обдарованою молоддю за програмою “Талановиті діти України”. Кожен рік до нас приходять десятки здібних дітей міста та області. У школі “Юний біолог та хімік” при МАН України учні займаються за поглибленою програмою, а потім уже на кафедрах проводять експерименти разом із професорами, студентами й аспірантами. Вони вчаться полемізувати з авторами відомих книг, вибудовувати складні теорії, і, як результат, – перемоги на усіх без винятку всеукраїнських олімпіадах і практично щороку на Всесвітніх біологічних олімпіадах. Це і Андрій Слончак, який отримав золоту медаль і перше місце в 2001 році в Туреччині, і Дар’я Буркальова, яка перемогла в Брюсселі у 2003 році. Факультет дає путівку не тільки в життя й науку, а й у світ на найвищому міжнародному рівні. Після закінчення біологічного факультету випускники продовжують свою наукову роботу в Америці, Німеччині, Австралії, Канаді.

- А якщо говорити про перспективи, які з них можна охарактеризувати на даному етапі розвитку?

- Ми плануємо створити науково-дослідно-виробничо-освітній центр, метою якого буде вдосконалення наукової роботи ЗНУ з природничих наук та сприяння поєднанню навчального процесу з практикою в галузі охорони навколишнього середовища й використання природних ресурсів, відповідно до Закону України «Про освіту» Також у центрі реалізовуватимуться заходи зі збереження, відновлення та покращення природного й історико-культурного середовища на території заповідника «Острів Хортиця», популяризуватимемо острів як унікальну пам’ятку природи й історії. Передбачається відновлення місцевої флори Хортиці, заходи зі збереження та відновлення фауни заповідника, зокрема, створення вольєрів для утримання й розведення різних видів копитних, які мешкали на території острова в минулі часи, розведення фазанів, куріпок, тетеруків тощо.

- До речі, зараз можна почути розмови про створення на нашій біостанції-профілакторію, що на Хортиці, дендропарку. Чи ведеться робота у цьому напрямку?

- Формування дендропарку можливе. І воно вже триває. У ньому можуть бути як типові, так і екзотичні види, котрі стануть прикрасою дендропарку. Цікавим, на мій погляд, є розширення видового складу дубів. Його латинська назва походить від двох слів, що означають «красиве дерево». І дійсно, вони мають високу декоративну цінність. Деревина дуба надзвичайно цінна. Майже кожен дендропарк має певну колекцію оригінальних видів. У цьому плані заслуговують на увагу магнолії - дерева з яскравими великими плодоносними квітками. В останні роки вони використовуються для створення декоративних насаджень. Серед роду «магнолія» є й досить зимостійкі види, які можуть слугувати прикрасою будь-якого дендропарку. Також можна спробувати виростити «павловнію повстисту» - дерево з великим листям та запашними квітками синьо-фіолетового кольору, які з’являються до появи листків. Вважають, що це дерево росло в раю, де Адам та Єва використовували його великі листки замість одягу, з чим і пов’язана інша назва рослин – «адамове дерево».

- Ну і, врешті, коли ж можна буде завітати до цього дива-дендропарку?

- Є думка розпочати його створення вже навесні 2007 року, коли біологічний факультет буде відзначати своє 20-річчя.

- Я дуже вдячна Вам, Людмило Олександрівно, за таку насичену та цікаву розмову. Нехай ваші здобутки зростають, а слава про факультет шириться не лише у нашій державі, а й за її межами.

- Дуже дякую.

Кадровий потенціал. Науковими дослідженнями займаються 8 докторів наук, професорів, 35 кандидатів наук, доцентів, старших викладачів - більшість із них колишні випускники факультету, аспіранти, студенти, учні Малої академії наук; 4 науково-дослідні лабораторії.

До речі. На біологічному факультеті видаються два фахових збірники: “Вісник ЗНУ” та “Питання біоіндикації та екології”, за останні два роки проведено дві міжнародні і дві всеукраїнські конференції, виконуються держбюджетні теми на суму 54 тисячі гривень. Факультет – єдиний в Україні, який виступив базовим для проведення під егідою Міністерства освіти і науки України підсумкової науково-практичної конференції всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт за галуззю науки «Біологія».

Розмовляла Марія КАНЦЕЛЯРИСТ