НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПОВИННА БУТИ ЕФЕКТИВНОЮ

Нещодавно у Києві пройшла Міжгалузева нарада з питань розвитку науково-дослідної діяльності вишів. На ній виступив Міністр освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко. Він доповідав про підвищення ефективності наукових досліджень у вишах України як визначального чинника зростання якості освіти та соціально-економічного потенціалу держави. Наш університет також не залишився осторонь ведення подібної роботи. Скажімо, питання про оптимізацію складу науково-дослідних лабораторій з метою залучення наукового потенціалу кафедр та суттєвого збільшення фінансового внеску лабораторій до бюджету університету порушувалося на Вченій раді, а от співпраця лабораторій, кафедр із підприємствами, стала предметом обговорення на засіданні членів ректорату. Цієї теми стосувався і візит до ЗНУ Радника Президента Олександра Зінченка.

Приносимо кошти

Що стосується співпраці лабораторій із підприємствами, вона ведеться. Але, на жаль, у більшості випадків носить, так би мовити, творчий характер. Хоча є і винятки. Лідер у цьому питанні – біологічний факультет. Наприклад, лабораторія біотехнологій фізіологічно активних речовин заключила госпдоговір майже на 30 тисяч гривень з Інститутом біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, а лабораторія клітинної і організменних біотехнологій планує найближчим часом заключити госпдоговір із запорізькою лабораторією «LEIT» із надання науково-технічних послуг на 15 тисяч гривень. Лабораторія біоресурсів навколишнього природного середовища виконує кілька госпдоговорів (здебільшого, з мисливськими угіддями), загальна сума яких – більше 300 тисяч гривень. Біологічний факультет створює і філіали кафедр: скажімо, філіал кафедри мисливствознавства та іхтіології функціонує в Національному природному парку (Київ).

Лабораторія біохімії та фармакології спорту факультету фізичного виховання планує укладання договору із клінічним закладом медико-санітарної частини комбінату «Запоріжсталь», а також створення філіалу кафедри медико-біологічних основ фізичної культури на базі цієї медчастини. А от математичний факультет збирається укласти угоду про співпрацю з ВАТ «Мотор-Січ» та КБ «Південне» (Дніпропетровськ).

Але існують і нерозв’язані проблеми, котрі гальмують розвиток науки у вишах:

* надмірна фрагментація до-сліджень в окремо взятому університеті;

* визначення критеріїв якості наукових досліджень та поєднання фундаментальних досліджень із реаліями ринкової економіки;

* визначення нових принципів фінансування науки та диверсифікація його джерел;

* «моральне» старіння матеріально-технічної бази вітчизняної науки;

* старіння наукових кадрів, відтік інтелектуальних ресурсів із наукової сфери тощо.

Пілотний прект - крок уперед

Доречно з цього приводу згадати візит, про який ми повідомляли в минулому номері. Йдеться про зустріч керівництва нашого університету з Радником Президента Олександром Зінченком. Сьогодні він переймається проблемами інтеграції науки, освітньої сфери, виробництва за участю владних структур.

«Україна перебуває у такому стані, що їй вкрай необхідний науково-технічний прорив, який забезпечить інтеграцію інтелекту, бізнесу і влади», - переконаний Олександр Олексійович.

Гість, перебуваючи у ЗНУ, розповів про те, що наразі на базі провідних українських вишів (Чернівців, Одеси, Запоріжжя, Львова, Вінниці та Києва) проводиться пілотний експеримент зі створення вертикальної системи, яка б включала такі ланки: середня школа, виш, бізнес (складові, котрі знаходяться на передових рубежах науки ХХІ століття) та владна адміністрація.

Із нашого регіону у цей експеримент включили наш національний університет. Учасниками наради, що пройшла в його стінах, крім власне Радника Президента Олександра Зінченка, стали заступник голови облдержадміністрації Валерій Черкаска, начальник міського управління освіти і науки Дмитро Секиринський, директор школи №7 м.Запоріжжя Костянтин Білоус та проректори нашого університету, декан математичного факультету, професор Сергій Гоменюк і начальник інформаційно-обчислювального центру ЗНУ Артур Алєксєєв.

Вони обговорили заходи, пов’язані зі встановленням зв’язків, обміну досвідом, напрацюваннями із вишами, котрі в авангарді цієї роботи, зокрема, із Національним університетом «Київський політехнічний інститут». Наразі створюються робочі групи, які розроблятимуть питання, пов’язані із реалізацією цього проекту. Тож зараз він на стадії формування ідеї і створення структури вертикалі.

Тепер в основі наукової діяльності стоятимуть такі завдання:

* широке та всебічне впровадження результатів фундаментальних і прикладних досліджень у навчання;

* створення в регіонах на базі вишів конкурентноспроможних науково-навчальних центрів для розв’язання актуальних регіональних науково-технічних проблем;

* посилення інноваційної складової роботи вишів;

* забезпечення дієвої підтримки молодих учених та обдарованої молоді виділенням цільових проектів, наданням матеріального заохочення;

* збільшення фінансування прикладних досліджень, що здійснюються вишами на основі економічної доцільності та фінансової відповідальності;

* залучення до зміцнення матеріально-технічної бази вишів приватного капіталу.

Робота не стоїть на місці

І хоч мова у нашому матеріалі йшла, швидше, про планування, а не про конкретні результати, робота таки не стоїть на місці. Вчені та адміністрація усвідомлюють її важливість і працюють над визначенням пріоритетних напрямків розвитку наукових досліджень у ЗНУ та вирішують питання їх фінансового забезпечення, завдяки співпраці з підприємствами та відомствами. Крім того, представники адміністрації зазначають, що лобіюватимуть фінансові інтереси наукових лабораторій, кафедр і в Міністерстві освіти і науки. Адже бюджетне фінансування наукової галузі університетумінімальне – близько 400 тисяч гривень. Тоді як ця сума має бути, як мінімум, 1-2 мільйони. А от фінансування таких структур за рахунок власних коштів таки скорочуватиметься. Поки – на 30%. Можливо, деякі лабораторії закриватимуться. Ще один спосіб покращення фінансової складової питання - залучення наукового потенціалу кафедр на громадських засадах. А от завідувачі лабораторій муситимуть активізувати пошуки зовнішніх джерел фінансування й налагоджувати контакти з підприємствами та організаціями.

Олександр Зінченко. У 1998 і 2002 роках - народний депутат. Очолював підкомітет з питань електронних засобів масової інформації Комітету з питань свободи слова та інформації. З травня 2002 року - віце-спікер парламенту. У листопаді 2004 року обраний головою виконкому Комітету національного порятунку. 24 січня 2005 року - Держсекретар України при Президенті. Звільнений у вересні 2005 року за власним бажанням - на знак протесту проти “відродження корупційних схем у вищих ешелонах влади”.

Марія КАНЦЕЛЯРИСТ