Університант

ВАСИЛЬ ГІРЖОН:“ФІЗИКА – СЕНС МОГО ЖИТТЯ!”

Він є людиною, яка відразу асоціюється з точними науками. Цілеспрямований, упевнений у своїх силах, наполегливий та працьовитий. І якщо ви поспілкуєтеся із ним бодай з півгодини, то вже не зможете не зацікавитися не тільки фізикою як наукою, а й її окремими питаннями. Як наприклад, фізикою аморфних сплавів. Про неї вчений розповідатиме настільки цікаво та ґрунтовно, що захопить навіть найстійкішого гуманітарія! А ще, ви разом читатимете наукову фантастику, розмовлятимете про футбол і навіть зможете зіграти у волейбол! І все це за однієї умови: якщо ваш співрозмовник – відомий учений, професор Василь Гіржон, який, з нагоди свого 50-річного ювілею, вже має право підбивати солідні життєві підсумки! Саме він сьогодні гість нашої рубрики почесних випускників ЗНУ – “Університант”.

Наш університет Василь Васильович закінчив 29 років тому, а от 25-річчя своєї трудової діяльності у ньому відзначив минулого року, у листопаді. Згадує, що був “нормальним студентом”: інколи прогулював “пари” і писав шпаргалки на першому курсі, де попався відразу, під час іспиту з “Матаналізу”. Навіть списати нічого не вдалося. Хоч відповідав бездоганно, таки отримав “мінус один бал”, тобто “четвірку”: все через шпаргалки!

“Нам ніколи було відпочивати, - говорить відомий учений. - Життя було настільки насичене та цікаве! А от сучасних сумуючих студентів просто жалію, їх ніде не видно: ні у читальному залі, ні на спортмайданчику. П’ять разів на тиждень я відвідував волейбольні тренування, займався музикою: грав у факультетському ВІА на гітарі, брав участь у СТЕМах… Сьогодні вже як викладач запитую студентів: “Хто вміє грати в преферанс?” Жодної позитивної відповіді! Хоча раніше ви ніколи не зустріли б фізика, який не вміє грати в картярську гру, під час котрої треба думати!”.

Пересічному громадянину легко буде розгубитися у вирі професійних термінів, читаючи про здобутки Василя Васильовича. Але якщо розібратися у справі з точки зору аматора, все стає досить зрозумілим. Адже основне завдання досліджень ученого – сформувати такі металічні сплави, котрі б характеризувалися підвищеною стійкістю. А значить – були корисні у машинобудуванні, приладобудуванні тощо. Над пошуком способів досягнення такої міцності науковець і працював протягом довгих років. Наприклад, один із них – лазерна обробка поверхні. Її швидкість – це тисячні долі секунди! Ще один спосіб – обробка алюмінієвих сплавів тим же лазером, але з нанесенням та вплавленням у матеріал порошку заліза й міді. У результаті твердість поверхні сплаву збільшується більше, ніж у 20 разів!

На жаль, такі здобутки не завжди цікавлять (як це не парадоксально) практиків галузі. Якось учений запропонував одному заводу із виготовлення двигунів, використовуючи винайдені ним технології, подолати великий відсоток браку. Бо часткова лазерна обробка дозволяла прибрати один технологічний ланцюжок і підвищити якість виробу. Але науковцю відповіли: “Та що ви тут розумієте! Такого навіть досвідчені німецькі вчені не придумали, а вони ж бо розумніші!”. Ось так у своїй країні сприйняли досягнення фізика. Тоді як світове визнання не змусило себе довго чекати. Близько двадцяти країн Василь Гіржон відвідав, щоб взяти участь у конференціях.

Не тільки як талановитий науковець, але і як досвідчений адміністратор проявив себе Василь Гіржон, довгий час працюючи на посаді проректора з науково-педагогічної ро-боти. Був ініціатором відкриття нових спеціальностей, розробляв положення щодо організації та автоматизації процесу навчання. Але у той же час не полишав науки, консультував аспірантів, продовжував наукову діяльність.

Як відсутність тата й чоловіка терпіли вдома –годі й згадувати. Але неділя завжди була сімейним днем. Дружина – теж представник точних наук, математик за освітою і випускник нашої Альма матер, –завжди підтримувала. Та й діти, які вже досягли чималих висот, - свідчення того, що виховання дало результати. Син Дмитро – спеціаліст з “Економічної кібернетики” і теж випускник нашого університету – зараз живе і працює в Києві, він – фахівець у страховій компанії. Донька Ольга закінчила наш факультет менеджменту і теж – столичний мешканець, працює маркетологом-аналітиком в Українській маркетинговій групі. У вільний час Василь Гіржон цікавиться футболом. Більше як спостерігач, адже сам грає у волейбол. Дуже любить наукову фантастику. Із останніх авторів, яких прочитав, – Айзек Азімов та Роберт Желязни.

Але ж сенсом життя вченого таки залишається фізика. Її він вважає наукою майбутнього та підкреслює:

- Ця галузь потребує змін. Ще років десять – і нікому буде її відроджувати: із потужних наукових шкіл залишаться одиниці. Але я – оптиміст. Фізика – фундаментальна наука. І результати її винаходів можуть дати економічний ефект, але не відразу – з часом. Турбує той факт, що з кожним роком рівень підготовки студентів, які йдуть до нас, – спадає. Фізика занедбана у середній школі. Останні роки фізкабінети не те що не отримують хоч якесь обладнання, вони закриваються! Фізики працюють над унікальними питаннями. А в результаті виявляється, що ми (і це в металургійному місті!) нікому не потрібні. На заводах усе знають і вміють без нас, тоді як продукція, котра випускається, бажає бути кращою. Тож, переймаючи європейський досвід, ми маємо брати приклад з того, що за кордоном, насамперед, вкладають кошти в освіту! А вже тоді чекають на високі здобутки.

Слово колегам

Декан фізичного факультету, кандидат фізико-математичних наук, доцент Олексій Осипов:

- Василь Гіржон працює у нас уже чверть століття. За цей час він пройшов шлях від лаборанта на нашому факультеті до доктора фізико-математичних наук, професора, завідувача кафедри. Його вчителем, першим науковим керівником був теж відомий у нашому університеті вчений, доктор фізико-математичних наук, професор, один із перших лауреатів Державної премії в галузі науки і техніки незалежної України Григорій Брехаря. А зараз уже перший його учень – доцент кафедри фізичного матеріалознавства Олександр Смоляков, працює над докторською дисертацією. У цьому році запланований захист ще двох кандидатських учнів Василя Гіржона – Тетяни Дмитренко та Інни Танцюри. Зараз Василь Гіржон працює над здобуттям міжнародного гранту, пов’язаного із фізикою металів. Людина він принципова, вимоглива, як до підлеглих, так і до самого себе.

Доцент кафедри фізичного матеріалознавства Олександр Смоляков:

– Я знайомий із Василем Васильовичем уже шістнадцять років, ще із часу свого навчання в університеті. Він дуже цінує у людях акуратність та працьовитість. Під його керівництвом я захистив кандидатську дисертацію на тему “Вплив імпульсивних лазерних нагрівань на структуру та властивості аморфних сплавів на основі заліза та кобальту”.

Студентка магістратури фізичного факультету Ольга Шинкаренко:

- Василь Васильович - мій науковий керівник. Він помічає, коли хтось із студентів прагне знань, і завжди підтримує тих, хто хоче займатися наукою. На першому курсі, викладаючи у нас "Механіку", він ставився до студентів дуже вимогливо, після двох-трьох пар влаштовував колоквіум, перевіряючи рівень наших знань. Спочатку нам, ще незвиклим до університетських навантажень, було важко, але саме завдяки такому підходу ми добре опанували цей предмет і навчилися сумлінно виконувати завдання.

ДОВІДКА

Василь Гіржон. Випускник ЗДПІ 1978 року. Народився в Кушугумі Запорізького району нашої області. У 1990 році при Інституті металофізики НАНУ захистив кандидатську дисертацію “Вплив термоциклічної і лазерної обробки на структурний стан та властивості залізно-нікелієвих сталей”. У 1999 році у Дніпропетровському національному університеті захистив докторську дисертацію “Структурно-фазові зміни в кристалічних та аморфних сплавах на основі перехідних металів при термоциклічних обробках”. Основний напрямок наукової діяльності – фізика металів, зокрема, фізика аморфних металевих сплавів. Досліджує особливості кристалізації аморфних сплавів систем під дією різноманітних теплових чинників, зокрема, лазерного нагрівання. Ним побудована модель, що пояснює зміну типу кристалізації з первинної на евтектичну при лазерному імпульсному нагріванні поверхонь аморфних сплавів доевтектичного складу. Виступав із доповідями на міжнародних форумах у Німеччині, Італії, Швеції, Нідерландах, Польщі. Югославії, Угорщині тощо. Має понад 70 публікацій, із них дві монографії, навчальний посібник, понад 50 наукових статей. Член спеціалізованих вчених рад при ЗНУ та ЗНТУ. Відмінник освіти України. Член асоціації фізиків-спектральників. Має звання “Соросівський доцент”. Наразі професор, доктор фізико-математичних наук, завідувач кафедри фізичного матеріалознавства ЗНУ. За час роботи зробив значний внесок у створення та вдосконалення науково-методичної бази кафедри.

Марія КАНЦЕЛЯРИСТ