В АМПЛУА “АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖЕРА“

Амплуа “антикризового менеджера“ стійко закріпилося за Вільямом Тейлором після його кураторської діяльності у країнах колишнього Радянського Союзу і Східної Європи. Після призначення саме його Послом США багато хто зауважив, що тому є певна причина. Про дипломатичну діяльність, пріоритети в роботі та про багато чого іншого спілкувалися у стінах ЗНУ Посол США Вільям Тейлор та студентка факультету журналістики Катерина Сіріньок.

- Доброго дня, шановний Пане Посол. Ми раді вітати Вас у Запорізькому національному університеті. Це велика честь для нашого навчального закладу - приймати гостя такого рівня. Хотілося б дізнатися, якою є мета Вашого приїзду до Запоріжжя?

- У першу чергу, я хочу подякувати вам за можливість бути тут, у вас у гостях. За останні 15 років я неодноразово приїжджав до України, але нагоди побувати у Запорізькому краї ще не випадало. Я приїхав сюди, щоб поспілкуватися із посадовцями, пересічними мешканцями міста, освітянами і студентами та поговорити про їхні проблеми.

- Пане Посол, понад 10 років Ви займалися урядовою допомогою США країнам Радянського Союзу. Що спричинило Вашу зацікавленість цим регіоном?

- Штати надають надзвичайно великі можливості Україні. Ми зацікавлені в тому, щоб ваша держава розвивалася у багатьох напрямках: економічному, соціальному, щодо зміцнення демократії тощо. Ми вважаємо, що Україна є лідером цього регіону. І якщо вона досягне успіху в задекларованій меті – наближення до Європейського Союзу та членство у ньому, – це буде позитивним прикладом і для інших держав.

- Пане Посол, які дипломатичні пріоритети Ви намагаєтеся втілити під час свого перебування на посаді Посла США в Україні?

- По-перше, ми зацікавлені надати допомогу Україні в тому напрямку, який вона обрала для себе – в інтеграції до Європейського простору. Ваша держава визначилася щодо членства у СОТ. Тож один із моїх перших пріоритетів – допомога Україні досягти цієї мети протягом року. Наступний – стосується долучення до нової програми “Корпорація “Виклики тисячоліття“. Згідно з її положеннями, Україна має для себе визначити три питання, які потребують першочергового вирішення. Коли це станеться, США фінансуватиме подолання цих проблем. І врешті, третім пріоритетом є допомога Україні у вирішенні питання щодо вступу до НАТО. Хоча остаточне рішення мають приймати самі українці.

- Серед багатьох напрямків Вашої діяльності, діяльності Посольства, яке місце посідає робота з молоддю?

- Як я вже зазначав у розмові з ректором, для мене величезне задоволення приносить спілкування із молодим поколінням. Українська молодь демонструє бажання вирішувати проблеми, а не жити з ними. Тож я завжди прагну скористатися нагодою поспілкуватися з українськими студентами, особливо тими, котрі побували у США за програмами академічного обміну.

- Я якраз і є студенткою, яка за таким обміном побувала у США. Знаю, що Америка приймає студентів на високому рівні. На Вашу думку, чого бракує українській освіті у порівнянні зі світовою чи американською?

- Я думаю, що переваги і відмінності полягають у високому рівні освіченості населення у вашій державі. Щоразу, як я відвідую такі потужні університети, як ваш, захоплююся високим рівнем як викладачів, так і студентів. Щодо проблем, одна з них, котру я помітив, це випадки хабарництва при вступі до навчальних закладів.

- Якими були Ваші найулюбленіші предмети під час навчання? Ми знаємо, Ви закінчили чи не найелітніший університет країни – Гарвардський?

- Я захоплювався економікою. Між іншим, саме у Гарварді познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Що ж до предметів, любив держуправління, основи керування держфінансами тощо.

- Ви дуже багато часу проводите поза межами своєї батьківщини, то вважаєте себе громадянином світу чи, все ж таки, громадянином США?

- Певно, що громадянином Сполучених Штатів. Але мені поталанило мати нагоду так багато подорожувати. Я працював в Афганістані, Іраку, Єрусалимі. І відчуваю себе дуже щасливим, що працюю в Україні.

Спілкувалася Катерина СІРІНЬОК