ФАКУЛЬТЕТ ЖУРНАЛІСТИКИ:
ТУТ ФОРМУЄТЬСЯ “ЧЕТВЕРТА ВЛАДА”

Засоби масової інформації вже давно називають “четвертою владою” – поряд із законодавчою, виконавчою та судовою. Справді, вага слова, котре звучить в ефірі чи надруковане у пресі, - інколи вражає своєю силою. Про те, як навчають сучасних акул пера журналістській майстерності читайте далі, в інтерв’ю з деканом факультету журналістики ЗНУ, завідувачем кафедри видавничої справи та редагування, доктором філологічних наук, професором Володимиром Манакіним.

- Володимире Миколайовичу, стрімкий розвиток факультету журналістики за останні роки вражає. Розкажіть, будь ласка, докладніше про його успіхи та здобутки.

- За неповних три роки існування факультету ми не тільки проліцензували напрям “Журналістика“ за 4 рівнем акредитації, що дало можливість відкрити магістратуру, ми також відкрили нову спеціальність, котра входить до загального напряму підготовки на факультеті журналістики. У межах спеціальності “Видавнича справа і редагування“ незабаром плануємо відкрити спеціалізації, пов’язані із Інтернет-виданнями, рекламою, PR-технологіями. Це дозволить зробити навчання більш наочним та сучасним. Сьогодні в нашому регіоні не існує спеціалізованих шкіл журналістики, які б готували спеціалістів із Інтернет-журналістики. А я вважаю, що саме за нею майбутнє. І якщо ми навчимо студентів грамотно і професійно працювати у цьому напрямку, матимемо попит на цю спеціальність. Та й для нашого регіону підготовка спеціалістів з цього профілю стане корисною. Вважаю, у них не буде проблем із працевлаштуванням. Сьогодні тільки в Запорізькій області офіційно зареєстровано понад 60 видавництв. І арифметика дуже проста: якщо в кожному з них працювало хоча б по одному дипломованому фахівцю, це вже був би значний результат. Ми знаємо, що кожне видавництво – це значний за обсягом колектив, де працюють фахівці різних напрямків видавничої справи та редагування. Сьогодні з боку керівників цих видавництв надходять прохання направити на роботу до них студентів першого-другого курсу. Тому перспективи є, тим більше, що ми – державний вищий навчальний заклад.

Щоб надавати найякіснішу освіту, постійно збагачуємо нашу навчальну базу, відкриваємо все нові і нові можливості студентам факультету проходити практику. Географія проходження практик – це, з одного боку, свідчення іміджу факультету, а з іншого – підтвердження професійного рівня студентів. Наші студенти, окрім запорізьких ЗМІ, проходять практику і в газеті “День“, і на радіо “ЕРА-FM“, і на столичних каналах (“ІСTV“ та “Тоніс“). Плануємо заключити договори із “5 каналом“, “Інтером“ та “1+1“, щоб наші найкращі студенти мали змогу попрактикуватися там. Студенти вчаться радіожурналістиці у найкращій радійній школі – у Львівському національному університеті. А ті зі студентів, які добре володіють мовами, можуть стажуватися за кордоном. Йдеться про Ірландію і Британію. Зокрема, останній візит до ЗНУ журналіста з Бі-Бі-Сі Марека Бекермана свідчить про те, що це цілком можливо, до речі, на конкурсній основі та за кошти британського телеканалу.

- Дійсно, факультет журналістики тримає руку на пульсі основних напрямків міжнародної інтеграції, котра охопила чи не весь світ. Чи пов’язане з цим заплановане збільшення набору студентів у групи міжнародної журналістики? І чи воно виправдане?

- Звісно, я далекий від ілюзії того, що кожен, хто має фах міжнародного журналіста, працюватиме у дипломатичних відомствах чи за кордоном. Такі можливості не завжди є навіть у випускників Київського інституту журналістики. Але йдеться більшою мірою про високий рівень власне журналістської підготовки. Журналісти-міжнародники, з одного боку, опанували те, що необхідно журналістам взагалі, а з іншого, завдяки знанню мови та орієнтуванню у міжнародних проблемах, вийшли на рівень світових стандартів. Крім того, я все частіше переконуюся в тому, що сьогодні журналіст із вищою освітою повинен володіти щонайменше трьома мовами: українською, російською та англійською (німецькою, французькою), як мовою міжнаціонального спілкування. Цей фактор грає тільки на престиж та імідж спеціаліста. Один з останніх прикладів: коли ЗНУ відвідав посол США Вільям Тейлор, більшість студентів мала змогу вільно спілкуватися з ним його мовою. До речі, американські гості відзначили дуже високий професійний рівень наших студентів-журналістів.

- З першого вересня 2006 року ЗНУ приєднався до Болонської системи. Як ви вважаєте, як це відобразилося на навчальному процесі факультету журналістики?

- Справа в тому, що до Болонської системи факультет журналістики приєднався дещо раніше, аніж вся навчальна частина нашого вишу. У 2005 році факультет журналістики офіційно увійшов до п’ятірки вищих навчальних закладів, котрі готують журналістів України (а всього їх 38) та з якими працює проект Бі-Бі-Сі-Траст. Його суть - у впровадженні журналістської освіти в руслі Болонських трансформацій. Ми працюємо безпосередньо із представниками Ірландії та Британії, додаємо в навчальний процес нашого факультету дисципліни, які читають журналістам у країнах Європи. І вже за рік-два можемо не впізнати свої навчальні плани! Філологічна складова буде зведена до мінімуму, а от кількість тренінгів збільшиться. Зросте й кількість дисциплін із власне фахової підготовки журналістів. Будемо вводити окремі курси, як-от “Новинна журналістика“, “Наукова журналістика“ та інші. Що найголовніше – зміниться співвідношення між аудиторними та практичними годинами. Буде також мінімалізовано лекційні години, семінарів же стане більше. Та й будуть вони проводитися за принципом тренінгу в невеликих академічних групах. Студенти, а особливо 1-2 курси, – готові до змін, сприймають їх нормально. Тому переконаний, що у всіх цих починаннях є позитив. Ну а “мінус“ - у переході на кредитно-модульну систему вбачаю у деякій психологічній неготовності викладацького складу. І це зрозуміло, адже такі масштабні проекти не реалізуються за один день. Найкращий вихід із цієї ситуації – не розказувати, “що треба“, а показувати, “як треба“. Для цього ми й запрошуємо до нас зарубіжних та вітчизняних висококваліфікованих журналістів, котрі зможуть поділитися досвідом того, як проводити заняття в руслі нових методик Болонської системи.

- Як ви ставитесь до думки про те, що наш регіон перенасичений журналістськими кадрами, адже дипломи медійників видає не тільки наш виш?

- Безперечно, в нашому регіоні журналістів готує кілька вищих навчальних закладів. Можу сказати, що як і будь-яка спеціальність потребує хорошого результату і здорової конкуренції, так само і в журналістиці. І я не переймаюся з приводу працевлаштування наших студентів. Хороші спеціалісти без роботи не залишаються. Коли ми говоримо про якість диплома, то це означає престижну роботу і непогану зарплата. Наші студенти майже стовідсотково працюють за фахом, роблять кар’єру. Але і на цьому зупинятися не можна.

- Які перспективи навчальної лабораторії “Юніверс-ТБ“, котра існує при факультеті вже кілька років?

- Перш за все, збираємося брати участь в конкурсах і одержувати гранти. Завдяки цьому плануємо розширювати технічну базу радіо “Юніверс“, поповнювати кадрову базу цієї престижної для нас структури. Є задумка розширити практичну базу щодо преси: з 1 березня видавати факультетську газету. Буде також й Інтернет-газета. Справжній прорив ми здійснили щодо нашого студентського телебачення. Минулого року одержали доволі солідний грант для обладнання студії, частково придбали необхідне. І цей процес буде продовжуватися. Більше того, плануємо увійти до Асоціації молодіжних засобів масової інформації, завдяки чому перед нами відкриються додаткові можливості. Будемо працювати також і над тим, щоб наші студенти мали престижне місце проходження практики.

- Володимире Миколайовичу, чи існує кадрова проблема на факультеті? Якщо так, як з нею боротися?

- Я впевнений, що реальною є мета - до кінця 2008 року забезпечити стовідсотковий показник працівників факультету із науковими ступенями та званнями. А сьогодні ми входимо до трійки факультетів, де доктори та кандидати наук складають 75 відсотків від усього колективу, а це вимоги Міністерства освіти і науки. Доволі продуктивний шлях посилення кадрового потенціалу - запрошення провідних фахівців для викладання дисциплін. Протягом останніх років у нас працювали доктори наук і професори, автори добре відомих кожному студенту підручників (Микола Тимошик, Сергій Квіт, Василь Лизанчук, Володимир Шкляр та інші). Продуктивним є і запрошення провідних практиків, відомих журналістів регіону і України. Близько 25-ти відсотків наших спеціалістів – практикуючі журналісти. Це і Надія Колесникова, і Оксана Гладій та багато інших.

- Охарактеризуйте культурно-масову роботу на вашому факультеті?

- Вважаю, вона у нас - на гідному рівні. Але, на мою думку, необхідно вирішувати таке питання, як студентське самоврядування. Я хочу, щоб студенти стали дієвою силою, нашою внутрішньою владою, яка б допомагала викладачам зробити навчальний процес не тільки корисним, але й цікавим. Щоб ми могли вільно радитися зі студентами, обмінюватися думками: що їм потрібно, що цікаво, у якому обсязі.

- Дякую за інтерв’ю, бажаю Вам творчої наснаги.

ВОЛОДИМИР МАНАКІН.

Доктор філологічних наук, професор. У 1973 р. закінчив Олександрійську середню школу, а 1979 року - з відзнакою філологічний факультет Кіровоградського державного педінституту. Із 1979 по 2004 pоки працював у цьому ж вищому навчальному закладі. Починав з асистента, а згодом став доцентом кафедри загального та російського мовознавства, пізніше - проректором з наукової роботи i міжнародної діяльності. 3 1 вересня 2004 року працює у ЗНУ на посаді завкафедри видавничої справи та редагування та декана факультету журналістики.

У 1984 р. став кандидатом філологічних наук. У 1995 р. захистив докторську дисертацію в Інституті мовознавства iм. О. Потебні НАН України. Має свою наукову школу: під його керівництвом успішно захищено 2 докторських та 11 кандидатських дисертацій з українського, російського та порівняльно-типологічного мовознавства. З 1997 по 1999 pоки призначався членом експертної ради ВАК України, з 1999 по 2004 pоки очолював спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертацій з української філології в Кіровоградському університеті. Член спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій із мовознавства у Київському національному лінгвістичному університеті, голова редколегії фахового наукового збірника “Нова філологія“ (ЗНУ), член науково-методичної ради з журналістики МОН України, член редакційної колегії декількох вітчизняних наукових часописів із лінгвістики, редактор та рецензент багатьох наукових монографій, навчальних посібників. Автор понад 100 публікацій, серед яких 3 монографії. Як науковець i викладач в piзнi роки запрошувався до університетів Угорщини, Польщі, Болгарії, Югославії, Китаю, Лаосу, Великобританії, США.

Спілкувалася Олена СКОК