ФІЛОЛОГІЯ – НАУКА ДЛЯ ДУШІ

Напередодні святкування Міжнародного дня рідної мови маємо чудову нагоду згадати про один із найстаріших факультетів ЗНУ - філологічний. Він був створений 1933 року на базі Запорізького державного педагогічного інституту. За час свого існування тут працювали десятки видатних мовознавців та літературознавців, котрі примножували надбання української науки, піднімали рівень вищої освіти на новий щабель розвитку.

- Ми намагаємося зберігати все найкраще, шанувати традиції, започатковані нашими попередниками, - розповідає нинішній декан філологічного факультету, доцент Тамара Володимирівна Хом’як. - У нас досить сильний науковий потенціал: майже сто відсотків викладачів мають наукові ступені. Решта буде захищатися у 2007-2008 роках, як-от Юлія Кушнерюк (кандидатська робота), Ірина Павленко та Наталя Журавльова виходять на захист докторських.

На факультеті багато методичних напрацювань. У 2007 році викладачі поставили за мету видати кілька навчальних посібників із грифом Міністерства освіти і науки України, а також - окремі методичні рекомендації: “Історія української літератури першої половини ХХ століття” (доцент Оксана Проценко), “Сучасна українська лексикографія” (доцент Наталя Зубець), “Гендерні студії в літературознавстві” (професор Вікторія Погребна), підручник “Діалектна фонетика української мови” (доцент Тарас Шевченко) та інші.

- Досить вагомими є наукові напрацювання факультету, - продовжує Тамара Хом’як. - Функціонує дві лабораторії – художнього перекладу та фольклористики (завідувач доцент Володимир Табарєв) і українознавчих студій (завідувач професор Віктор Чабаненко). Попереду у них - серйозна робота - видання “Хрестоматії історії української літературної мови періоду ХІ-ХІІІ століть” і “Хрестоматії Запорожжя та запорожці у фольклорі”. Розробкою трьох держбюджетних тем керують Петро Білоусенко, Вікторія Погребна й Ірина Павленко.

Стежити за новітніми тенденціями у галузі вищої освіти та науки допомагають тісні зв’язки філологічного факультету із Інститутом мовознавства імені О.Потебні Національної академії наук України, Інститутами української мови та літератури Національної академії наук, Альбертським університетом (Канада). Професор Віктор Чабаненко підтримує тісні стосунки із колишнім випускником Запорізького педінституту Григорієм Жученком (відомим під псевдонімом Яр Славутич). Фонд Яра Славутича, котрий існує при Альбертському університеті, матеріально підтримує Запорізький осередок вивчення української діаспори. У 2007 році вже вийшов 5-й номер Вісника цього осередку.

Співпраця із Державним інститутом російської мови імені Олександра Пушкіна, Ягелонським та Вроцлавським університетами – гарна нагода обмінятися досвідом викладачам та пройти навчальні практики студентам. Останнім часом там мали змогу удосконалити знання Вікторія Погребна, Ірина Павленко, Тетяна Хейлік і Яна Кравченко.

Незабаром професорсько-викладацький склад філологічного планує видати кілька грунтовних та важливих праць - наукових монографій. Зокрема, професор Віктор Чабаненко готує “Нариси з козакознавства”, Петро Білоусенко працює над “Нарисами з історії українського словотворення”, доценти Ольга Стадніченко і Тамара Хом’як готують дослідження “Олександр Стешенко. Літературний портрет”, Ірина Павленко видасть “Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини: буття у просторі та часі”.

- Без уваги на факультеті не залишається профорієнтаційна робота, - наголошує декан. - Багато викладачів беруть участь у роботі із майбутніми студентами – у Малій академії наук. Туди входять сектори з української мови, англійської мови, мистецтвознавства, фольклористики, української та зарубіжної літератури, літературної творчості. 18 люто-го пройшли захисти наукових робіт цих талановитих старшокласників. З ними ми працюємо протягом всього навчального року, проводимо анкетування та намагаємося виявити, хто куди планує вступати. До речі, минулого року ректор Сергій Тимченко “дав життя” цікавій можливості щодо вступу до університету: рекомендувати до зарахування тих переможців МАН, котрі захищали свої наукові роботи в Києві. Минулого року на наш факультет якраз вступила Юлія Клименко, котра закінчи-ла гімназію №2 імені Лесі Українки. Сподіваюся, що і цього року така форма вступу збережеться, адже це допоможе нам відібрати талановитих та наполегливих “зірочок”. Працюємо над тим, щоб збільшити ліцензійний набір на спеціальність “Українська мова і література”. А в майбутньому треба буде акредитувати спеціальність “Російська мова та література”.

Багато уваги приділяємо виховній роботі на факультеті. Так складається, що вона забирає дуже багато сил, але й приносить результат. Оскільки, де б не працювали потім наші випускники, все-таки вони - педагоги. І переважна більшість з них піде в школи. Те, що вони проводять вечори, творчі зустрічі із письменниками – тільки розширює світобачення та збагачує їхній культурний рівень, а також - дає неабиякі організаторські навички, які обов’язково знадобляться у майбутньому. Ми намагаємося, щоб поза увагою не залишився жоден письменницький ювілей. 2006 року гідно, на мою думку, відзначили 150-річчя від дня народження Івана Франка. Організовували заходи, присвячені творчості Івана Багряного, Сергія Єфремова та інших. Попереду у нас - ювілеї Ірини Вільде, Олега Ольжича, Олени Теліги, традиційні Шевченківські дні та багато іншого.

Приєднання ЗНУ до Болонської системи, безперечно, відобразилося на процесі навчання в усіх вишах країни. Наш університет - не виняток. Враженнями від першого семестру “по-європейськи” ділиться декан філологічного факультету:

- Хочу зазначити, що в цьому напрямку в нас вже є багато напрацювань. Проте, є і недоліки. Щодо вирішення цього питання працюватиме увесь професорсько-викладацький склад Запорізького національного університету. Але, в цілому, вважаю цю систему досить продуктивною, перспективною, але лише за умови її постійного вдосконалення. Адже і досі не зовсім зрозуміло, чому в різних вищих навчальних закладах кредитно-модульна система діє дещо по-різному. За її правилами, якщо студент набрав певну кількість балів, “виходить” на певну оцінку – іспит можна не складати. А у нас студенти, незалежно від кількості балів, набраних протягом усього семестру, все одно складали всі іспити. Можливо, викладачі й самі ще не до кінця розібралися у всіх нововведеннях. Проте для тих юнаків та дівчат, котрі дійсно хочуть вчитися, кредитно-модульна система, на мою думку, тільки на користь. І хоч студентам стало важче, адже така форма навчання вимагає більшої самостійності, відповідальності та дисципліни, все ж вважаю її перспективною. Мене більше турбує те, що тепер зникне освітня ланка “спеціаліст”. Якщо ситуація не зміниться, буде складно як викладачам, так і студентам.

На філологічному факультеті динамічно розвивається студентська наукова творчість. Голова наукового товариства факультету - Ігор Ісаєв, котрий нещодавно став студентом року в номінації “Науковець року”, зайняв перше місце на Обласному етапі 7-го Міжнародного конкурсу знавців української мови. Ігор - людина творча, наполеглива, із науковим складом розуму, потенціальний керівник, на якого можна покластися. Загалом, науковий потенціал студентів-філологів - досить пристойний. Це підтверджується тим, що кожного року вони посідають призові місця на різноманітних конкурсах. Вікторія Ковпак, Галина Руденко, Наталя Кандибка, Анна Снісаренко, Ірина Процик, Ольга Воробйова - це лише кілька студентів, якими пишаються на факультеті.

Але, попри усі здобутки та досягнення, попереду у філологів нашого Запорізького національного університету - напружена праця: підкорення нових освітніх вершин, збагачення наукового потенціалу. Без сумніву, у цьому допоможе організація студентського самоврядування, яке б дозволило вести ще більш продуктивний діалог між майбутніми випускниками та науково-педагогічним складом факультету, постійно вроваджувати нові підходи до викладання та навчання.

Філологічний факультет ЗНУ готує спеціалістів за спеціальностями “Українська мова і література, “Російська мова і література”. Працюють наукові школи Віктора Чабаненка, Петра Білоусенка, Володимира Тихомирова, Віталія Шевченка, Вікторії Погребної.

Олена СКОК