ШКІЛЬНА ДРУЖБА СТАЛА СТУДЕНТСЬКОЮ

…Першого вересня на подвір'ї ЗНУ стояв невеликий гурт десь із десяти студентів-першокурсників. Вони були з різних факультетів. І ось вже час іти до своїх майбутніх одногрупників. Але ж так не хочеться розходитися, адже разом провели одинадцять років у школі. А тепер потрапили до стін одного університету…

Звичним явищем для нашого університету є так звані "шкільні союзи". У них об’єднуються тепер уже студенти, яких у минулому з'єднала міцна шкільна дружба. І хоч, зазвичай, вони з різних факультетів, але чого-чого, а єдності їм не позичати. Подібні братства представляють найрізноманітніші куточки нашої та й сусідніх областей. Сьогоднішня наша історія про шкільну - студентську дружбу молоді Чапаєвської школи Пологівського району.

Багато хто говорить, що студентські роки найкращі, а студентська дружба - найміцніша. А можливо, це вірно - наполовину, адже не слід забувати про таку приємну складову людського життя, як шкільна дружба! І приклад тому - ця історія про кількох однокласників Чапаєвської спеціалізованої школи 1-3 ступенів. Артем Синчило, Віталій Спудка, Анна Миронова, Оля Гуслиста, Віктор Славний, Марина Чепель, Марія Єфименко плекають дружбу ще з першого класу, а дехто навіть із дитячого садочку!

Їхній клас був одним із найдружніших у школі. А ще - дуже артистичним: хлопці дивували перевтіленням у найрізноманітніших акторських амплуа, дівчата - художніми здібностями, неперевершеним співом і сучасними хореографічними номерами. Звичайно, не лишалося осторонь і навчання: участь у Малій академії наук, грамоти, похвальні листи.

Школярі започаткували традицію допомагати літнім людям. Саме їхній клас щороку під час проведення Спартакіади імені Юрія Фесенка - учня їхньої школи, який воював у Афганістані й героїчно загинув під час чергової бойової операції - організовував Вечір спогадів, на який запрошували матір Юрія - Антоніну Іванівну.

Уже по закінченню навчання 25 учнів класу обрали для продовження свого юнацького поступу саме Запоріжжя. А близько десяти - Запорізький національний університет.

Навчалися друзі в класі з фізико-математичного профілю, тому не дивно, що Артем Синчило та Віталій Спудка опинилися на фізичному факультеті. Там хлопці поринули в навчання, не забуваючи і про своє спортивне захоплення: грали у волейбол. Та, головне, вони так і залишилися справжніми друзями із шкільними товаришами. Аня Миронова, прихильниця точних наук, також обрала фізику. Будучи в школі організатором свят, занурилася у студентське життя, не пропускаючи жодного концерту, які влаштовував фізичний факультет. А ще - вона стала членом команди КВК фізичного фа-культету, до речі, в ній вона була єдиною дівчиною.

Ще троє однокласників обрали біологічний факультет. Оля Гуслиста, яка любила завжди чистоту й порядок не тільки в домі, а й у навколишньому середовищі, вивчає екологію. Уже перша сесія принесла відмінні результати. Марина Чепель, полюбляючи дітей, вирішила бути вчителем біології. Віктор Славний, веселий за вдачею хлопець, теж обрав серйозний фах біолога.

Марія Єфименко зупинилася на професії менеджера зовнішньоекономічної діяльності, при цьому, добре знаючи англійську й українську мови, брала участь в усіх олімпіадах. І теж сесію склала на “відмінно ”.

Шкільне життя зібрало їх разом не тільки на теплих 11 років, а й у студентську пору. Не забувають вони і свого класного керівника - Олену Олександрівну Містюк, відвідуючи її щоразу, коли збираються вдома. Уже студентами підтримують один одного, з радістю допомагають, розуміючи те, як добре мати далеко від дому майже рідну, перевірену життям людину. І коли з'являється вільна хвилинка, обов’язково зустрічаються уже на студентському подвір'ї…

Олена АВДІЄНКО