Університант

ШЛЯХАМИ ДОЛІ

Говорять, доля - це шлях. У кожного він свій, особливий, з несподіваними поворотами, іноді важкий і непередбачуваний, але від того не менш цікавий.

Завідувач міжфакультетської кафедри англійської мови Тетяна Андріївна Третьякова народилася у далекому Єкатеринбурзі. Там минуло її дитинство й шкільні роки. Потім непередбачувана стежина долі зробила крутий віраж, перенісши Тетяну з півночі на південь, де у місті Сімферополі вона вступила до університету.

- Моєю мрією завжди було вивчати іноземні мови, - розповіла ювіляр. - В той час у Сімферополі мешкала моя сестра, і я приїхала до неї в гості. Моєю метою також було вступити до університету та реалізувати своє бажання. Конкурс на іноземні мови був страшенний! Володіти англійською завжди було престижно, тому абітурієнтами переважно були діти директорів підприємств та керівників установ. І той факт, що дівчина з далекого уральського містечка (як я) - все ж змогла вступити, став значною несподіванкою насамперед для мене самої.

Роки навчання промайнули, наче одна мить. Можливо, випускниця і залишилася б викладати у Криму, проте доля знову зробила несподіваний віраж. Чоловіка Тетяни Андріївни було переведено працювати до Запоріжжя, звісно, разом з ним переїхала до нашого міста і вона. Попри вищу освіту та престижний диплом, знайти роботу виявилося важко: вакансій в запорізьких школах не було. Але школа № 5 все ж стала першою сходинкою до майбутньої кар’єри та улюбленої справи, адже там Тетяна Андріївна пропрацювала рік на посаді вчителя англійської мови. Потім - знову пошук роботи. І саме тут стежка долі звернула до ЗНУ.

- Мене взяли на посаду лаборанта, вже пізніше стала викладачем. Спочатку здавалося, що й ця робота виявиться тимчасовою, але, одного дня прийшовши до університету, я залишилася тут надовго. Зараз ЗНУ - частина мого життєвого шляху, - говорить Тетяна Андріївна. - Я вдячна долі за те, що вона подарувала мені безліч подій і зустрічей з цікавими людьми, такими, як, наприклад, мій науковий керівник - професор Московського державного університету Га-лина Олександрівна Китайгородська. Захист проходив у Київському лінгвістичному інституті. Знаєте, кажуть, що зараз студенти змінилися не на краще. Я з цим не згодна. У мої - радянські - часи іноземні мови були радше ремеслом, аніж творчістю, їх вивчали скоріше заради них самих, а не задля вільного спілкування з іноземцями. Зараз все інакше. Сучасні студенти ставлять за мету вивчення мови як частки культури і ментальності народу, засобу, який допоможе зрозуміти і зробить можливою комунікацію двох культур. На це ми і спираємося у викладанні теорії і методики англійської мови та міжкультурної комунікації.

- Я знайома з Тетяною Андріївною майже 15 років, - розповідає її колега, доцент кафедри англійської мови Любов Федорівна Якуба. - Час зовсім не змінив її: як і далекого 1982-го, вона сповнена ентузіазму, натхнення до своєї роботи і дуже працьовита. Тетяна Андріївна - кваліфікований викладач і хороший керівник. Атмосфера злагоди й рівноваги, що зараз панує на нашій кафедрі, - її заслуга.

Стежинка долі в’ється далі. Попереду - нові зустрічі й нові обрії. Вітаючи Тетяну Андріївну з Днем народження, бажаємо, щоб її творчі плани знайшли втілення у життя, а кожен новий день приносив радість і натхнення.

Підготувала Наталя ДРАГАН