ОЛЕКСІЙ ОСИПОВ: "ФІЗИКА - ПРОФЕСІЯ НЕ ЛИШЕ МАЙБУТНЬОГО…"

Сьогодні в Україні існує так звана проблема "старіння науки". Пов'язане дане явище із стрімким розвитком новітніх технологій, котрі потребують фахівців, знайомих із найсучаснішими науковими досягненнями, здатних охопити динамічний інформаційний потік, а також таких, які мають міцну і ґрунтовну теоретичну базу. Тільки за умови наявності таких спеціалістів наша держава може впевнено говорити про євроінтеграцію. Викладачі фізичного факультету ЗНУ вже 16 років працюють над тим, щоб знання їхніх випускників відповідали світовим стандартам, а молоді фізики могли знайти гідне місце в житті. Про історію, сьогодення та перспективи розвитку фізичного факультету ми говоримо з його деканом, доцентом Олексієм Осиповим.

- Олексію Юхимовичу, зупиніться, будь ласка, на історії фізичного факультету.

- Шістнадцять років існування факультету дає привід для ретроспективних міркувань: що зроблено, які існували труднощі, що не вдалося зробити, який сьогодні є позитив. Проте, задовго до створення фізичного факультету (до осені 1990 року), існували два періоди розвитку нашого університету, які і створили певну базу для виділення фізичного факультету в окремий підрозділ. Перший період - це 50-70-ті роки минулого століття. У цей час у педагогічному інституті під керівництвом професора Федора Мірошниченка була створена наукова школа фізиків-магнітників. Вона і подарувала перших кандидатів фізико-математичних наук, наших доцентів: Євгена Прокопченка (декан факультету на початку 80-х років), Івана Круцила (декан факультету в середині 80-х), Валентина Сніжного (довгий час був проректором із заочної форми навчання), Леоніда Шейка, Дмитра Жметка. Другий період пов'язаний з перетворенням ЗДПІ в ЗДУ. З 1985 року почалася велика робота зі зміцнення матеріально-технічної, кадрової бази фізичного напрямку, яку очолив завідувач кафедри загальної і теоретичної фізики, доцент Григорій Брехаря (доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки). У цей час факультет отримав сучасне (на той момент) наукове обладнання, поповнився провідними науковцями - професорами Альбертом Семененком, Олександром Горбанем, Валентином Псарьовим. Дещо пізніше захистили докторські дисертації наші доценти Григорій Брехаря, Микола Кулагін, Лев Галкін, Валерій Савін, Володимир Бахрушин, Олександр Сергєєв, Василь Гіржон (зараз завідувач кафедри фізичного матеріалознавства), Олександр Іваницький (зараз завідувач кафедри фізики та методики її викладання). Слід окремо зазначити, що доктор фізико-математичних наук, професор Олександр Горбань у 1987 році створив і очолив кафедру твердотільної електроніки та мікроелектроніки, яка є базовою кафедрою для однойменної спеціалізації і яка у цьому році відзначатиме своє 20-річчя.

- А які досягнення факультету Ви вважаєте найсуттєвішими та чому?

- Під час існування саме фізичного факультету були відкриті університетські спеціальності “Фізика” та “Фізика твердого тіла”, запрацювали заочне відділення, магістратура. У 2004 році ми проліцензували нову спеціальність - “Прикладну фізику”. Започаткування цієї спеціальності є найсуттєвішим досягненням, оскільки в її межах вивчатимуться фізико-хімічні процеси, що відбуваються у просторових областях нанометрових розмірів з метою управління окремими атомами, молекулами, молекулярними системами для створення наноструктур, наноматеріалів та нанопристроїв зі спеціальними фізичними, хімічними та біологічними властивостями (див. фото). За оцінками кваліфікованих експертів, вже через п'ятдесят років уся промисловість буде розвиватися на основі нанотехнологій - технологій маніпулювання окремими атомами та молекулами. Такий революційний підхід дозволить створювати новітні матеріали з будь-якими наперед заданими корисними властивостями.

- На Вашому факультеті працює багато талановитих викладачів. Чи не могли б Ви назвати найвидатніших із них?

- Для викладача виша, я вважаю, найважливішим є професійний досвід. Досвід, який дозволяє виражати складні речі у ясній і доступній формі. Гадаю, наші студенти зі мною погодяться, якщо до таких викладачів я віднесу ветеранів, доцентів Івана Круцила, Валерія Нечета, старшого викладача Анатолія Кулинича. З молодих викладачів не можу не відзначити випускника аспірантури, без п'яти хвилин кандидата наук Андрія Андреєва. Як винахідник він є автором та співавтором кількох патентів. Але найбільший здобуток Андрій дістав у цьому році на республіканському конкурсі Малої академії наук, де під його керівництвом для нашої області були завойовані три перших та два других місця за роботи з науково-технічного профілю.

- Хотілося б побільше дізнатися про існуючі на факультеті наукові школи.

- У свій час під керівництвом академіка міжнародної педагогічної академії, професора Олександра Сергєєва була заснована наукова школа "Фундаментальна професійна підготовка вчителя фізики з університетською освітою". Зараз нею керує професор Олександр Іваницький і протягом року в межах цього напрямку ми очікуємо на захист 4-х кандидатських дисертацій. Під керівництвом професора Василя Гіржона формується молода наукова школа з вивчення впливу лазерного випромінювання на службові властивості металів та сплавів. На кафедрі твердо-тільної електроніки та мікроелектроніки наприкінці 80-х років під керівництвом професора Олександра Горбаня почала функціонувати наукова школа з дослідження взаємодії атомарних частинок з поверхнями твердих тіл. Зараз цим напрямом керує доцент Олександр Яновський.

- А що Ви можете розказати про випускників факультету та їхні досягнення?

- Випускники нашого факультету різних років "розкидані" по усьому світу і не пасуть задніх. Серед них багато відомих людей. Скажу лише про деяких із тих, хто залишився у рідному краї. По-перше, це доктор філософських наук, професор, громадський діяч і письменник Віталій Воловик. Академічна група, де він навчався, після випуску у 1959 році дала чимало відомих постатей у різноманітних сферах життя українського суспільства. Віталій Іванович відобразив долі багатьох з них у декількох своїх романах. З тих, хто присвятив себе державній стезі, можу назвати одного з керівників Орджонікідзевського району Василя Тихомирова, голів районних відділів освіти Ірину Бурму, Сергія Середу. Колишні випускники факультету, професори Олександр Іваницький, Василь Гіржон, Анатолій Павленко є гордістю нашого університету. Директори відомих у місті середніх закладів освіти (ліцею "Логос" та гімназії №28) Анатолій Ривкін та Віталій Власенко - теж наші випускники. Серед керівників комерційних структур - Максим Межебицький (страхова компанія "Веско"), Андрій Рудь (рекламна агенція "Альфа-Вид").

- Окрім неабияких досягнень у навчанні студенти фізичного факультету відрізняються своїм творчим потенціалом і мають яскраве позааудиторне життя. Що думає декан з цього приводу?

- Навчатися на нашому факультеті чи не найскладніше, але ж завжди студент є студентом, молодість є молодість. Я дуже радий, що анархії у позааудиторному житті в нашої молоді немає. І це - заслуга факультетської студради, яку впевнено і результативно очолює третьокурсниця Оля Доценко. А результати і у спортивному, і у культурному студентському житті останні роки не можуть не радувати. В університетських конкурсах "Дозвольте відрекомендуватися", "Міс та містер університет", "Студентська весна" наші студенти завжди у призерах. А для спортивних нагород і грамот у приміщенні деканату довелося виділити немаленьку шафу. Окремо хочу сказати про факультетську команду КВК "Жуковського, 66", улюбленців глядачів не лише університету. У цьому місяці наші хлопці взяли участь у чвертьфіналі Відкритої запорізької ліги КВК, де, одержавши перемогу, стали єдиним представником ЗНУ (з п'яти команд університету) у півфіналі.

- Олексію Юхимовичу, ви зауважили, що навчатися на фізичному факультеті доволі складно. А в чому полягає специфіка навчального процесу фізиків?

- Не можу сказати, що навчальний процес на нашому факультеті чимось відрізняється від такого на інших факультетах. Проте, є і своя специфіка. Протягом навчання студенти виконують велику кількість так званих “лабораторних робіт”. А кожна з таких робіт - це маленьке наукове дослідження, що дозволяє вважати наших старшокурсників уже підготовленими до наукової роботи. Крім цього, ми рік від року розвиваємо таку інноваційну форму навчання, як застосування на заняттях мультимедійних засобів, що значно покращує зворотний зв'язок аудиторії з викладачем. За останні роки ми значно розширили базу практик для наших студентів. Зараз вони її проходять на відомих підприємствах та в установах міста: "Запоріжсталь", "ЗАлК", завод високовольтної апаратури, "Іскра", "Елементперетворювач", в інститутах “УкрНДІспецсталь”, “Тітану”, “ВІТ”. Хочу зазначити, що на стадії укладання знаходиться наш договір про співпрацю з єдиною в місті Запоріжжя установою НАН України - науково-технічним Центром Панорамних Акустичних Систем, куди також збираємося направляти студентів на практику.

Юлія Чернета