ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ЗАПОРІЗЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ: ПОПЕРЕДУ ЛИШЕ
НОВІ ГОРИЗОНТИ

Сьогодні історичний факультет є провідним у структурі національного університету. Його наукові здобутки важко переоцінити, адже школа запорізьких істориків – знана далеко за межами української держави – зробила значний внесок у розвиток вітчизняної науки: чимало «білих плям» у нашій історії було подолано саме завдяки наполегливій та кропіткій праці університетських учених; у часи, коли історичної правди так бракувало, саме вони стали на сторожі об’єктивного висвітлення великої кількості гострих наукових питань і підготували серії підручників з «Історії України», «Всесвітньої історії», «Історії рідного краю», що виходили мільйонними тиражами. Але й тепер учені не зупиняються на досягнутому: попереду нові завдання, нові горизонти, висвітлення вже новітньої історії. Чим живе факультет і які перспективи окреслює – про це у нашому сьогоднішньому матеріалі.

Наукові пріоритети – найширші

Звичайно, наукові пошуки кожного вченого сфокусовані на різноманітних питаннях. Проблематика досліджень історичного факультету також різнопланова і охоплює досить актуальні теми сучасної історіографії. Дослідження інтеграції української історії в загальноєвропейський історичний дискурс, вивчення малодосліджених і зовсім не досліджених моментів розвитку України та її Півдня зокрема, залишаються пріоритетами істориків.

«Україна в ХХ столітті» - велика комплексна тема, над якою працює майже половина викладацького колективу факультету. До речі, науковці розділилися на два творчих колективи, які вивчають окремі актуальні проблеми цієї теми – «Українська революція» та «Релігійні ідентичності». Перші почали розглядати актуальні питання ще з 90-х років. Останнім часом зусилля колективу спрямовуються на дослідження співвідношення західних (європейських) і східних (російських) впливів на Українську революцію, на порівняльно-типологічний аналіз національних революцій у Центрально-Східноєвропейському регіоні 1914 - початку 1920-х років, на вивчення схожого і своєрідного в Українській революції. У центрі уваги дослідників теми «Релігійні ідентичності» - становище в Україні традиційних православних конфесій і поширення протестантських течій. При вивченні державної політики щодо секти п’ятидесятників, зокрема, широко використовувалися методи “усної історії”, бо інші не могли дати достатньо переконливої картини названих процесів.

Комплексне дослідження «Історії Південної України ХVIII-початку ХХ століття» - також одне з найпотужніших на факультеті. Над вивченням питання плідно працюють у Науково-дослідній лабораторії Південної України і Запорізькому відділенні Інституту археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського НАН України. Тож факультет є одним із найважливіших центрів (якщо не головним) із дослідження Південної України. І до певної міри вивчення цього питання повертає дуже важливу тему вітчизняної історії українській історіографії.

Тема «Давнє населення Нижньої Наддніпрянщини» виконується археологічною лабораторією. Щорічно в районі курганного могильника Мамай-Гора і середньовічного могильника Мамай-Сурка (Кам’янсько-Дніпровський район Запорізької області) проводяться розкопки. Вони не призупинялися навіть у роки найглибшої економічної кризи середини 90-х років! Особливий інтерес у науковців викликають пам’ятки скіфської культури. Мамай-Гора у цьому відношенні не має собі рівних у Європі.

А от зусилля ще однієї структурної одиниці факультету – Науково-дослідного інституту козацтва – зосереджуються як на пошуковій роботі, так і на координаційній діяльності, об’єднанні творчих зусиль учених і краєзнавців Запорізького краю у дослідженні козацької проблематики. Результатом цієї діяльності став проект Малої енциклопедії українського козацтва. У роботі взяло участь понад 100 авторів з усіх наукових центрів і вишів України. Зусиллями усіх викладачів факультету та співробітників Науково-дослідного інституту козацтва вийшла у світ енциклопедія “Українське козацтво”. Вона була визнана кращим енциклопедичним виданням 2002 року. У 2006 році вийшло її друге видання.

Фахівці із всесвітньої історії вивчають “Формування держави, становлення системи публічної влади та особливості цього процесу на різних етапах суспільного розвитку”. Наукові пошуки викладачів фокусуються на питаннях еволюції державних структур, ідеології державного розвитку в давній, новій і новітній історії.

Патріотизм починається з підручника історії…

Але ж не була б цінність подібних наукових пошуків беззаперечною, якщо їх результат не доходив би до суспільства, а головне – до того його прошарку, який із часом формуватиме українську націю, її майбутнє. Усвідомлюючи цей факт, на історичному факультеті проблему нових підручників (бажано, декількох, альтернативних із кожного навчального предмета), що відповідали б сучасному рівню науки і методичним вимогам до навчального процесу, визначили як одну з найважливіших в університетській історичній освіті.

У другій половині 90-х років істориками у видавництві “Генеза” (Київ) були опубліковані з грифом Міністерства освіти і науки України три підручники з історії України для учнів 9 -11 класів: «Історія України кін. ХVІІІ - поч. ХХ ст.», «Новітня історія України 1914 - 1939 рр.», «Новітня історія України з 1939 р. – дотепер». Їх загальний тираж (всі вони витримали по 3-4 видання) наближався до 2 мільйонів екземплярів. Цікаво, що саме у Запоріжжі у першій половині 90-х роках учені-історики створили дійсно модерні навчальні матеріали, які дещо згодом були розповсюджені по всій країні. Крім цих книг, у тому ж видавництві вийшли друком підручники для 8 і 9 класів із всесвітньої історії. Прагнучи компенсувати негативні наслідки відсутності університетських досліджень із історії, викладачі працюють над створенням методичних посібників. Завдяки зусиллям колективу, очолюваного тоді професором Федором Турченком, історичний факультет перетворився у визнаний методичний центр із забезпечення історичної освіти в середній школі. Починаючи з 1994 року, щорічно з’являлися нові видання, у підготовці яких брали участь викладачі факультету. За участю Федора Григоровича були створені «Державні програми для середньої загальноосвітньої школи з історії України» на 1996, 1998, 2001 роки, вийшла хрестоматія з новітньої історії України ХХ ст., численні дидактичні матеріали.

Справу, що розпочали на кафедрі новітньої історії України, продовжили колеги з інших підрозділів історичного факультету. Перш за все, мова йде про кафедру всесвітньої історії та міжнародних відносин. Тут утворився потужний та висококваліфікований колектив однодумців, який створив цілу низку підручників та посібників із всесвітньої історії для школярів України з VIII по XI класи. Підручники та посібники із всесвітньої історії для VIII - XI класів були надруковані російською та українською мовами у Запоріжжі та Києві. А підручник для IX класу “Всесвітня історія. Кінець ХVIII - поч. ХХ ст.”, що вийшов у 2001-му, у львівському видавництві “Світ” переклали на румунську мову.

У 2000-2001 роках за ініціативи Запорізької облдержадміністрації вийшла друком серія підручників з “Історії рідного краю” для VII - XI класів. Авторський колектив складався переважно з викладачів та наукових співробітників історичного факультету. До речі, викладачі факультету постійно беруть участь в роботі журі обласних та республіканських олімпіад з історії для школярів України; республіканського турніру з історії; заходів Малої академії наук; конкурсах “Вчитель року” тощо.

У ракурсі сьогодення

Сьогодні флагман історичної науки регіону – один із найславетніших історичних факультетів України – навчає більше 500 студентів. До його складу входить 4 кафедри: історії України (завідувач – професор Сергій Лях), новітньої історії України (її очолює професор Федір Турченко), джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін (завідувач – професор Анатолій Бойко), всесвітньої історії та міжнародних відносин (нею керує доцент Людмила Нестеренко). Діє аспірантура, в якій навчаються випускники університету та інших навчальних закладів, існує докторантура. З 1992 року працює спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських дисертацій. За роки її існування представниками різних регіонів України були захищені більше 150 дисертацій.

За словами декана історичного факультету, доцента Віктора Ткаченка, це засвідчує той факт, що історичний факультет університету перетворився на важливий центр підготовки висококваліфікованих спеціалістів, добре відомий у державі. На факультеті навчаються майбутні фахівці в галузі вітчизняної історії та історії зарубіжних країн, політичних партій і рухів, культур і цивілізацій.

За 36 років існування історичний факультет підготував більше 2,2 тисяч спеціалістів. Випускники факультету працюють викладачами вишів, співробітниками наукових установ, учителями та директорами шкіл, керівниками районних, міських і обласних відділів народної освіти, науковими співробітниками в музеях, архівах області, а також у засобах масової інформації, в органах державної влади й управління, туристичних фірмах. Серед випускників – відомі політики та бізнесмени. Історичний факультет університету підтримує широкі зв’язки з провідними зарубіжними вишами (Альбертський університет, Канада; Гарвардський університет, США; університет Фресно, США).

Згідно з програмою співробітництва, кращі студенти й аспіранти мають змогу проходити стажування в університетах США, Європейському інституті ім. Ф.Еккерта (Німеччина).

На факультеті функціонує “Музей етнографії народів Південної України”, який налічує понад 300 експонатів, що розподілені на такі фонди: вироби з металу, дерева, тканин та керамічні вироби. Серед експонатів музею є рідкісна колекція до- і післяреволюційної (атрибутивної) черепиці, ціла низка підків, два прядильні верстати, багато речей побуту українського, російського і німецького населення. Усі експонати були добуті викладачами і студентами під час етнографічної практики. Виконана певна робота по нагромадженню наочності. Зібрано близько 2000 картин українських і російських художників XVII - початку XX ст.; 40 фотокопій, що відтворюють Дніпровську лінію фортець і план Олександрівської фортеці. Створено 8 альбомів з історичними описами і фотографіями пам’яток історії і культури восьми районів нашої області. Активно розробляються такі перспективні напрями: “Інформаційні технології в історичних дослідженнях” та “Інтерактивні технології навчання”.

Міжнародні відносини - ознака сьогодення

Однією з останніх яскравих подій історичного факультету стало відкриття нового напряму навчання, а саме – «Міжнародних відносин». Вони у добу глобалізації є домінантою, спроможною забезпечити розвиток і процвітання сучасної країни. Уже не перший рік міжнародна діяльність ЗНУ виступає одним із пріоритетних напрямків його розвитку. Наш виш постійно бере участь у міжнародних проектах, проводить зустрічі й „круглі столи” з представниками європейських країн. Щорічно викладачі та студенти ЗНУ перебувають за кордоном із метою стажувань, участі в міжнародних конференціях, семінарах та робочих зустрічах у рамках міжнародних проектів. Логічним продовженням такої активної міжнародної діяльності стало відкриття на базі історичного факультету нового напряму підготовки «Міжнародні відносини». Студенти вивчатимуть міжнародні економічні відносини, дві іноземні мови, туристичне країнознавство, політику, економіку та культуру регіонів світу, дипломатичний протокол та етикет, отримають належну комп’ютерну підготовку, зможуть детально вивчити свій регіон (Південь України). Такі міцні знання допоможуть їм знайти престижну та високооплачувану роботу. Адже більшість випускників-міжнародників користуються попитом на ринку праці і можуть успішно працювати послами, дипломатичними представниками, консулами, торговими та культурними аташе у різних країнах. Навчальним планом передбачені цікаві і різноманітні практики: комп’ютерна проходитиме на базі ЗНУ; в органах влади - допоможе навчитися працювати з документами. Найбільш цікавими для них є стажування за кордоном, під час якого майбутні спеціалісти встановлять перспективні ділові контакти і вироблять навички дипломатичного спілкування.

Наша країна все активніше виходить на світовий ринок товарів та послуг, у цьому плані Запоріжжю теж є чим похвалитися. Тож, спеціалісти із зовнішніх зв’язків - це нагальна потреба часу. На Півдні України, якщо у ВНЗ і існує напрям “Міжнародні відносини”, то він направлений лише на економічну підготовку. А в ЗНУ майбутнім дипломатичним працівникам буде надаватися комплексна підготовка. Адже вони знатимуться на культурних зв’язках та особливостях різних регіонів світу, володітимуть двома іноземними мовами: англійською та мовою регіону, на якому будуть спеціалізуватись. Випускники напряму “Міжнародні відносини” зможуть працювати у Міністерстві закордонних справ України, де сьогодні існує гостра потреба у спеціалістах дипломатичного профілю. Свої знання та навички можна буде реалізувати і у відділах зовнішніх зв’язків при районних та обласних держадміністраціях. Оскільки кожен регіон має виходити на міжнародну арену самостійно, то зараз дуже потрібні фахівці, які б знали культуру, політику і особливості окремих регіонів світу, вміли б гідно представити свій рідний край. Таких фахівців потребують і всі великі підприємства нашої області, оскільки вони зацікавлені у пошуках та плідній співпраці із закордонними партнерами. Ще одне можливе місце працевлаштування випускників - туристичні агентства, адже студенти вивчатимуть туристичне країнознавство, туристичний маркетинг та ПР.

Нові факультетські прагнення

Планами розвитку факультету із нами поділилася заступник декана історичного факультету з навчальної роботи, доцент Ірина Кривко:

- До першочергових наших завдань належать проведення акредитації напряму «Міжнародні відносини» у 2010-2011 навчальному році, ліцензування спеціальності «Міжнародні відносини» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр», створення філії кафедри джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін при Запорізькому обласному краєзнавчому музеї та Державному архіві Запорізької області з метою створення постійної бази для проходження студентами факультету музейної та архівної практик. Також ми плануємо оновити навчальні плани, навчальні та робочі програми у відповідності до вимог Болонського процесу, розробити методичні рекомендації, посібники, матеріали до лекцій на електронних носіях. На факультеті працюють над впровадженням інтерактивних методів у навчальний процес і створенням мультимедійного класу. Особливу увагу ми звертаємо на підвищення кваліфікації викладацького складу факультету за рахунок захистів докторських дисертацій і забезпечення участі факультету в розвитку історичної секції Малої академії наук як резерву університетської науки. Перспективним напрямом роботи є розширення міжнародних контактів факультету з партнерами, з якими вже триває співробітництво: Канадським Інститутом українських студій (Канада), Університетом Торонто (Канада), Фондом Петра Яцика (Канада), Українським історичним товариством (США), Інститутом українознавства ім. Ковальських (Канада) та його Запорізькою філією Східного інституту ім. Ковальських; Гамбурзьким університетом; Метрополі-тенмузеумом (США); Інститутом фракології (Румунія), Інститутом археології Румунії (Бухарест); Санкт-Петербурзьким університетом (Росія); Університетом Нові Сад (Сербія); Люблянським університетом (Словенія); Центром шкільної освіти Австрії; Російською Академією Освіти; Інститутом археології АН Болгарії; Гейдельберзьким університетом, краєзнавчим музеєм Халле (Саале), Інститутом археології Німеччини (Берлін); Інститутом історії, археології та етнографії Молдови (Кишинів). Також ми підтримуємо та розширюємо контакти з Інститутом археології Румунії (Бухарест), філіалом Інституту археології Румунії (Ясси), музеями міст Браїла і Тулча (Румунія); Макколестерським коледжем (США); Інститутом археології Росії (Москва); Лондонською асоціацією археологів; університетом Квінз (Канада); Університетом Редбауд (м. Німеген, Нідерланди). Ми прагнемо до розширення співпраці з Молодіжним об’єднанням інтелектуального розвитку «Естонський клуб». У перерахованому вбачаємо нові напрями діяльності факультету.

Археологічна лабораторія

Одним із перших наукових підрозділів університету є археологічна лабораторія, створена на історичному факультеті у 1986 році. Основу наукового колективу склали випускники Запорізького та Дніпропетровського університетів. Об’єктами їх досліджень стали давні поселення та стоянки, могильники. У зв’язку з проведенням меліоративних та господарських робіт у кінці 80-х - першій половині 90-х років ХХ ст. гостро постало питання про здійснення рятівних досліджень на курганах. Такі роботи і виконувалися у різних районах Запорізької (Скельки, Розівка, Василівка, Кам’янка-Дніпровська, Григорівка, Заливне), Херсонської (Новокаїри, Новорайськ) областей. Найбільший обсяг роботи наукової лабораторії археологічних досліджень пов’язаний із вивченням комплексу різнодобових могильників біля В.Знам’янки Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області. Досліджуваний могильник Мамай-Гора, який і сьогодні залишається найбільшим в степовій зоні Причорномор’я, відкриває нові горизонти у вивченні історії скіфів. Лабораторія підтримує активні наукові зв’язки з колегами та фахівцями наукових установ близького та далекого зарубіжжя (Німеччини, Болгарії, Румунії, США, Польщі, Словакії, Монако та ін.). Завідувач археологічної лабораторії Геннадій Тощев організовує вивчення стародавньої історії Нижнього Подніпров’я за даними археологічних досліджень, проводить охоронні археологічні розкопки, здійснює видання нових матеріалів з археології Запорізького краю. Ведеться комплексне дослідження історії України першої чверті ХХ століття: історія селянства, сільського господарства, адміністративно-територіальний устрій, громадсько-політичне життя, релігійні конфесії.

З історії історії…

У 1971 році у структурі одного з найстаріших в Україні педагогічних інститутів - Запорізького - з’явився новий факультет - історичний. Тоді в області гостро відчувалася нестача вчителів історії. Університети сусідніх обласних центрів України - Дніпропетровська, Донецька, Сімферополя і Одеси - забезпечували кадрами, головним чином, свої регіони. Реагуючи на потреби народної освіти, керівництво порушило питання про відкриття в педінституті історичного факультету. Відповідне рішення Міністерство освіти УРСР прийняло у липні, і перших 60 абітурієнтів нового факультету приймальна комісія зарахувала на перший курс. Нову сторінку в історії вищої історичної освіти в нашому краї відкрив 1985 рік, коли на базі Запорізького державного педінституту був утворений класичний університет, десятий в Україні.

На історичному факультеті здійснюється підготовка бакалаврів, спеціалістів і магістрів за напрямами: «Історія» (професійні спрямування: історія України; історія зарубіжних країн; джерелознавство, історіографія та спеціальні історичні дисципліни); “Архівознавство” (документознавство та документаційне забезпечення управління, організація і методика архівної справи); «Міжнародні відносини».

Підготувала Марія КАНЦЕЛЯРИСТ