Напередодні нового навчального року студентство ЗДУ отримало щедрий подарунок від ректорату - з комунальної власності міста на баланс університету передали колишній Палац культури залізничників, БК імені Дробязка. Певно, більшість студентів та співробітників ЗДУ вже побували там, хто на змаганні КВН на Кубок ректора, хто на конкурсі “Дозвольте представитися” чи на новорічній виставі.
Звичайно, якщо не придивлятися прискіпливо, масштаби Будинку культури в порівнянні з можливостями університетського актового залу вражаючі. Насправді ж споруду ми отримали у просто-таки жалюгідному стані - зі зруйнованою після розмерзання системою опалювання, залитими водою приміщеннями, напіваварійною стелею.
Щоправда, знали, на що йшли, і господарчі структури університету без зволікань розпочали ремонтні роботи з відбудови як фасаду БК, так і внутрішніх приміщень. Почали з тих, які в першу чергу необхідні для кафедри акторської майстерності і для студентського клубу -оформили кімнату для занять з гримування та хореографічний клас. У двох аудиторіях вже йдуть теоретичні заняття з історії театру, з культурології. Отже, студенти повним ходом обживають нову домівку, і цілком логічно, що пов’язують з новими можливостями і свої широкомасштабні плани. По-перше, Будинок культури ім. Дробязка стане базовим майданчиком для університетської збірної з КВНу, яка грає у Слобожанській лізі. А ще студенти мріють про театр “Молодість”, який планують створити за допомогою кафедри акторської майстерності і театральної студії студентського клубу.
Саме з цього, з театральної студії, й розпочалася наша розмова з Олександром Приліпком, художнім керівником студентського клубу культури ЗДУ.
- На мій погляд, - розповідає Олександр Васильович, - театральна студія чи не найголовніша у нашому клубі. Адже студенти, які закінчать університет - і педагоги, і юристи, і тележурналісти, - повинні професійно володіти навичками сценічної мови, дикції, вміти поводитися перед великою аудиторією, стати і сценаристами, і режисерами, і виконавцями у своїй професійній діяльності. І всьому цьому вони можуть навчитися у керівника студії Максима Ігнатьєва.
- А хто ще керує студіями вашого клубу?
У нас працюють професійні актори, співаки та музиканти, всі мають вищу педагогічну освіту, працюють зі студентами вже не один рік, а дехто і більше. Так, Олена Алєксєєва керує студією авторської пісні понад десять років. Постановкою танцю у хореографічній студії займається її керівник Олександр Черномазов, і студійці, які пройшли через його школу, вже ніколи не будуть рухатися незграбно, назавжди збережуть легку ходу, а в танцях на балу чи дискотеці їм не буде рівних. Те ж саме можу сказати і про співацьке мистецтво, якому студенти навчаються у вокальній студії у Сергія Дробязко, директора нашого клубу, чи у вокально-інструментальному ансамблі, яким керує Анатолій Собокар. Останнім часом, і це цілком природно, зросла зацікавленість народною творчістю, з якою у фольклорній студії знайомлять всіх охочих.
- Яким чином ви залучаєте студентів до свого клубу?
- Перш за все, керівники студій під час традиційного огляду - конкурсу першокурсників “Дозвольте представитися” проводять відбір потенційних студійців. Звичайно, далеко не всі погоджуються, бо вже перші лекції та семінари наганяють такого страху, що першокурсникам не до співів та танців. Втім, з часом виникає потреба залучитися до прекрасного, і вони приходять до нас, щоб реалізувати ці свої потреби. Часом переходять із однієї студії до іншої, щоб отримати навички і вокалу, і хореографії, і сценічного мистецтва. Коли починають вважати, що досягли вже бажаного, залишають заняття, на їхнє місце приходять інші.
- А які здібності треба мати, щоб потрапити до студентського клубу культури?
- Ми приймаємо всіх бажаючих, адже наше першочергове завдання не сценічні виступи професіоналів, а підняття культурного та творчого рівня студентів. Інша справа, що творча планка у кожного студійця своя, і вже на сцену для участі у відповідальних концертах чи авторитетних конкурсах виходять найбільш обдаровані. Саме вони є головними учасниками і нашого конкурсу художньої самодіяльності між факультетами “Студентська весна”, і міського фестивалю “Зорепад”, і шефських концертів, і профорієнтаційних заходів.
- Кого саме з них ви могли б назвати?
- Без перебільшення скажу, це практично вся театральна студія. Достатньо побачити мініатюри, скетчі, уривки зі спектаклів у їхньому виконанні, щоб переконатися у високому рівні майстерності. Унікальними даними володіють наші вокалістки Алла Лазарєва та Настя Волкогон. І перелік можна продовжувати.
- Чи бували випадки, щоб студент, який прийшов у одну з ваших студій, зрозумів: це саме моє, цим буду займатися все життя.
- Уявіть собі, можу назвати не один такий випадок. Олена Алєксєєва історик за фахом, а тепер майстер авторської пісні, інших навчає. Максим Ігнатьєв закінчив біологічний факультет, а тепер він провідний актор нашого драматичного театру імені Магара. А нещодавно наша гордість Даша Мінеєва - унікальна співачка - закінчила юридичний факультет, а працювати поїхала до Києва... солісткою в ансамбль “Червона рута”.
- Отже, справи ваші у напрочуд доброму стані?
- З творчого боку саме так. Нам би ще владнати питання з матеріальним забезпеченням. Технічна апаратура, яка обслуговує сценічні виступи, пережила вже не один свій вік, бо придбали її ще за радянських часів. Оновлення потребує і інструментальна частина, перш за все, акустичні гітари, немає витратних матеріалів - пластику для барабанів, гітарних струн. Сподіваємося, що у ректора колись дійдуть руки і до цього, адже він дуже активний глядач на університетських концертах, бачимо, що до мистецтва не байдужий. А хто з ректорів здатен поїхати до Донецька вболівати за свою збірну команду КВН? Тож ми сподіваємося на його підтримку та допомогу.
- І наостанок, у яких заходах члени студентського клубу культури брали участь останнім часом?
- У грудні наші керівники студій допомагали філологічному факультету у підготовці двох літературно-музичних композицій. І звичайно, новорічні вистави. Святковий концерт для дітей наших співробітників готували самі студенти, і малюки були у захваті, танцювали з акторами біля ялинки. А ініціатором вистави для дітей-інвалідів була артстудія “Пані Ірина”, яка запропонувала нам співробітництво, на яке ми з радістю погодилися. Адже це не просто добра справа, така співпраця відкриває можливості для профорієнтаційної роботи, що принесе наслідки у майбутньому для всього університету.