СЛОВО ПРО ВЧИТЕЛЯ ВЧИТЕЛІВ (ДО 80-РІЧЧЯ ВОЛОДИМИРА ГОРПИНИЧА)

Володимир Олександрович Горпинич – учений, добре знаний в Україні та за її межами. Він добре пізнав життя, пройшовши довгий шлях від учителя початкових класів (1946-1949) до академіка Академії наук ВШУ (1995).

Зараз Володимир Олександрович працює професором кафедри української мови ДНУ, який у 1958 р. закінчував ще юний Володя Горпинич. Нині він очолює лабораторію ономастичних і діалектологічних досліджень. У 1997р. заснував при Дніпропетровському національному університеті серійний фаховий збірник “Ономастика і апелятиви” і є його відповідальним редактором.

У різні роки він був викладачем вищої школи, завідувачем кафедри, деканом факультету. З 1974р. по 1979р. працював спочатку проректором з наукової роботи, а потім ректором Запорізького державного педінституту. У той же час Володимир Олександрович очолював кафедру російської мови. Це сприяло створенню творчої атмосфери, активізації наукової роботи: були захищені три кандидатські дисертації, проведено кілька конференцій.

Постать Володимира Олександровича займає чільне місце серед сузір’я українських учених. Він є автором більше 300 наукових праць, серед яких 44 книги (монографії, словники, навчальні посібники і підручники, методичні посібники), 26 книг написано одноосібно, а 18 – у співавторстві. Учений уперше уклав і опублікував 10 одномовних та двомовних словників, він автор більше ста статей та понад ста наукових доповідей на міжнародних та інших конференціях. Під керівництвом Володимира Олександровича були захищені 14 кандидатських дисертацій та 4 докторських. У різні часи він був членом спеціалізованих рад у Дніпропетровському, Ужгородському, Запорізькому, Харківському університетах.

Наукова та освітянська діяльність Володимира Олександровича була відзначена неодноразово: Відмінник народної освіти Узбекистану (1968), Відмінник народної освіти України (1977), Відмінник освіти СРСР (1977), медаль ім. А.С. Макаренка (1977), медаль “За доблесну працю” (1970), медаль “Ветеран праці” (1985), Почесна Грамота Президії Верховної Ради України (1993), почесне звання “Заслужений діяч науки і техніки України” (1995).

Формула успіху Володимира Олександровича - природний дар, помножений на величезну працездатність. Він створив потужну наукову школу, яка базується на його ідеях і думках. Весь життєвий шлях ювіляра супроводжує цілеспрямована, наполеглива праця, постійний творчий пошук, безмежна відданість справі і любов до рідного слова. Вимогливість, доброзичливість і високий професіоналізм – от що є і залишається характерним для середовища, яке створює ця людина.

Нехай сивина років тільки зміцнює потужність знаної і дуже потрібної нам усім людини: академіка вищої школи, доктора філологічних наук, професора Володимира Олександровича Горпинича, який весь у творчих задумах: він збирається написати ряд досліджень, лексикографічних праць, підручників. Нехай його плани здійсняться!

Кафедра російської мови