ШКОЛА СПРАВЖНІХ ЧОЛОВІКІВ

Зараз мало хто згадує, що 23 лютого – День захисника Вітчизни – водночас є і днем народження Червоної армії, заснованим у 1922 році на відзначення перемоги радянських воїнів над німецькими військами під Нарвою та Псковом у 1918 році. І вже зовсім рідко хто замислюється над тим, якою згадують свою службу самі армійці. Серед них чимало й університетських викладачів та співробітників. Їхні спогади – вашій увазі.

Так, завідувач кафедри загального та слов’янського мовознавства, заслужений діяч науки й техніки, доктор філологічних наук, професор Віктор Чабаненко служив з жовтня 1959 до лютого 1962 року. На той час він вже закінчив Запорізький державний педагогічний інститут, але оскільки в цьому виші не було власної військової кафедри, все одно вважався військовозобов’язаним. Закінчивши школу авіамеханіків, служив механіком з радіообладнання літаків. Згадуючи про ті роки, Віктор Антонович відзначив: «Не тільки не жалкую, а навіть вдячний долі, що служив у радянській армії. Тоді там була нормальна дисципліна, армія навчила переборювати життєві негаразди, поважати людську працю. Це була пора свідомих людей, які вірили, що вони - захисники Вітчизни».

Старший викладач кафедри мисливствознавства та іхтіології Віктор Петриченко проходив службу у Червоній армії в 1970-73-му роках. Сам він мріяв про льотне військове училище, але на заваді стала травма. Тому в Запоріжжі він закінчив при військкоматі курси водіїв та був направлений у Групу Радянських військ до Германії. Проходив службу у П’ятому Окремому Темпленсько-Померанському Ордена Кутузова гвардійському полку зв’язку Другої танкової армії під командуванням генерал-лейтенанта Тенищева під Фюрсенбергом. «Армія дисциплінувала мене, навела лад в моїх думках. У той же час я зрозумів, що мені варто поступити на цивільний факультет, а не у військове училище, як мріяв раніше, бо військова кар’єра – не моя», - так підсумовує він свої армійські враження.

Директор зоологічного музею біологічного факультету ЗНУ Олександр Коротя перед армією спеціально закінчив морську школу, аби потрапити до військово-морського флоту. У 1971-74-му роках служив у Червонопрапорному чорноморському флоті на ескадреному міноносці «Благородний». Під час служби побував в Атлантиці та у Серед-земному морі.

А от доцент кафедри зарубіжної літератури Олександр Муравін у 1983-85-му роках під час служби в Полтаві, Алма-Аті та Москві разом із своєю військовою частиною забезпечував космічний зв’язок. Свої враження від років, проведених у лавах армії, підсумовує коротко: не вважає цей час втраченим, адже армія стала для нього непоганою школою життя.

Директор музею ЗНУ
Людмила БОЧАРОВА