ТЕПЕР Я - СТУДЕНТ ЗНУ!

Цього року першокурсникам України випала унікальна нагода бути відкривачами вступної ери за Сертифікатами Українського центру оцінювання якості освіти. Для них абревіатура ЗНО стала настільки ж звичною, як для пересічного громадянина - США чи СНД. Та цього року для деяких спеціальностей вищі навчальні заклади зберегли норму, скажімо, творчого конкурсу. Вона стосувалася тих, хто обрав за майбутній фах театрознавство, фізичну культуру тощо. На тих, хто вирішив опанувати фах журналіста, також чекав творчий конкурс. Представниця останнього вибору – першокурсниця факультету журналістики ЗНУ Маргарита Гришкіна – сьогодні дебютує зі своїм творчим доробком і на сторінках газети «Запорізький університет». Нехай її проба пера стане своєрідним запрошенням усіх університетських першокурсників до співпраці з нашим виданням. Ми чекаємо на нових дописувачів!

Минулого року почалося моє навчання на факультеті довузівської підготовки ЗНУ. Я знайшла багато нових товаришів, з якими й до цього часу підтримую дружні стосунки. А також здобула потрібні знання, які мені дуже допомогли під час проходження зовнішнього незалежного оцінювання та вступу до університету. Щоденна підготовка забирала майже весь вільний час... Як зараз згадується мить проходження оцінювання. Нас привезли до пункту проведення тестування, і все... ми чекали. ЗНО проходили вперше, і для нас це було щось невідоме і водночас цікаве. …Наче зараз усе відбувається: ми всі сидимо за партами і чекаємо, коли вже можна буде розпочати працювати. І ось час пішов. Нами опікувалися учителі-інструктори, які були досить доброзичливими, але не можна було не помітити і їхнього хвилювання. Час пролетів дуже швидко, і ми, щасливі від того, що все скінчилося, виходили на подвір’я, розповідали про свої відчуття.

ЗНО минуло, та настав час творчого конкурсу на факультеті журналістики ЗНУ. Завдяки наполегливій праці я й досягла того, до чого йшла весь цей час: стала студенткою факультету журналістики ЗНУ! Здійснилася моя мрія! Тепер маю нову мету – вивчитися і працювати за обраним фахом, адже правильний вибір конкретної спеціальності для кожного надзвичайно важливий, бо ж більшу частину дня ми проводимо, виконуючи свої професійні обов’язки. І якщо справа, якій ви присвятите своє життя, залишить вас байдужим і не стане винагородою, ви приречені на довічну нудьгу, сум і духовну порожнечу. Я задоволена, що фах, який я опановуватиму, в першу чергу, мені до душі.

Стрілки годинника, які показують пору року, добігли осені. Звичайно, важко повірити, що тепер цілий рік доведеться сидіти в аудиторіях, відповідати за кафедрою, розв’язувати хитромудрі завдання та вдосконалювати свій творчий доробок – і все це після запаморочливого літа.

Завжди стає сумно, коли щось закінчується. А що робити, якщо закінчилися найдовші і найочікуваніші канікули? Можна трохи посумувати, згадуючи про море, зелені галявини, нових друзів, які залишилися далеко. Та як би добре і весело не було влітку, попереду в нас - не менш цікаві і веселі студентські дні; для нас ще таємничі порожні університетські подвір’я і коридори, стомлені від незвичної тиші; нові підручники і зошити, що мріють оселитися у нас в сумці; викладачі давно не збирали свої непосидючі групи. Студентські друзі вже готові розповідати про літні пригоди. Немає часу нудьгувати! „Університете! Добрий день! Ми чекаємо на навчання, про яке мріяли протягом шкільних років, - саме в найкращому Запорізькому національному університеті!”

Маргарита Гришкіна