Палюче сонце запорізьких степів. Глухий стукіт об щось кам’яне. Запах духмяної перловки. … Ми наближаємося до місця, де зібралися хоробрі представники історичного факультету, щоб не просто пройти археологічну практику, а більше того – стати учасниками реальної посвяти у справжнісіньких знавців обраного фаху.
Підходимо до головного на ділянці – керівника практики тут, на Мамай-горі, біля Великої Знамянки Камянсько-Дніпровського району – Геннадія Тощева, який і розповідає нам всі тонкощі археологічного дива. «Так, наукові здобутки у нас є, та головне, що цього року, як і в попередні два десятиліття, студенти історичного факультету зібралися на Мамай-горі. У більш широкому понятті, це не тільки археологічна практика, а швидше – мала школа життя”.
А ось ми вже й у святині святих – на місці розкопок. Перед нами результати роботи експедиції – дослідження 16 поховань доби середньовіччя. Ще кілька кроків – і бачимо частину скіфського рову, а поруч – уламки грецьких амфор, обережно розкладені істориками для демонстрації журналістам. Та ось Геннадій Миколайович додає, що й це ще не все, адже цього року археологічна експедиція Запорізького національного працювала двома загонами. І якщо ми тут спостерігаємо за досягненнями першого, то в Оріхівському районі, в селі Юрківка добігають свого кінця дослідження будівель першої половини ХІV століття золотоординського часу. Там зі студентами працює Михайло Єльников. А значить, є привід ще для одного гарячого репортажу!
…Фіксуємо все на фотоапарати, переписуємо назви археологічних поховань. Але так не хочеться назад, до міста, від цих таємничих чарівних місць незвіданих епох… І правду говорять в один голос студенти: атмосфера Мамай-гори в чомусь змінює людину на краще.