ОСВІТА: ЇЇ РЕАЛІЇ ТА ГОРИЗОНТИ

Минулими вихідними освітяни нашої держави відзначили своє професійне свято. День працівників освіти по-особливому зустріли і в Запорізькому національному. Звичайно, звучали щирі привітання, були й нагороди. Не оминули увагою університет і цікаві проекти. Не змогла не потішити традиційна акція «Барви осені», яку цьогоріч прикрасила виставка вишиванок. Та у свято говорили й про реалії. Дехто підбивав підсумки зробленого, інші окреслювали нові горизонти. Початок осені став досить плідною порою. Тож як освітня галузь почала роботу в новому навчальному році й про що найчастіше згадували у професійне свято? Про це деякі інформаційні акценти.

Топовим інформаційним приводом вересня став наказ Міністра освіти і науки України Івана Вакарчука "Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України". Так, документ презентували саме на початку навчального року, а не наприкінці. Іван Вакарчук пояснив такий часовий зріз тим, що це допоможе молодим людям краще зорієнтуватись при виборі майбутньої професії. Тепер до першого листопада кожен виш має затвердити власні правила прийому. МОН скасувало всі пільги для вступників, крім тих, що визначені відповідними Законами України та урядом, зокрема для дітей з особливими потребами, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, чорнобильців. Доволі помітною подією освітньої галузі була також нещодавня нарада під головуванням Президента України, представників центральних та місцевих органів влади, громадських організацій, студентства та керівників ВНЗ. На ній обговорювали пріоритетні питання щодо розвитку вищої освіти. Однією з актуальних тем всеукраїнського масштабу називали й упровадження державної мови. Йшлося про цивілізований, коректний, академічний підхід до вирішення цієї проблеми. “Це довгий шлях, але для його подолання потрібна ваша щоденна активність, а не перечікування "від указу до указу", - підкреслив міністр МОН. - Для цього першочерговим є створення комунікативного поля”. Освітяни визнали й той факт, що, захопившись на якомусь етапі реформуванням вищої освіти та її гуманітарним складником, розвитком економічних та юридичних напрямків підготовки, певною мірою втратили здобутки національної школи у природничо-математичному напрямку. А тепер планують активно працювати над підвищенням рівня природничо-математичної освіти в навчальних закладах, інтерес до яких знизився в суспільстві до неприпустимо низького рівня. Йшлося й про наукові дослідження та їх узгодження із європейськими стандартами наукового та науково-методичного забезпечення. Сьогодні в Україні з 347 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації наукові дослідження здійснюють менше половини (164). У МОН свідомі того, що науковець лише тоді може генерувати нові ідеї, коли він має доступ до світових інформаційних ресурсів. Тож зараз робиться чимало для подолання гострої проблеми ізольованості українських дослідників від масиву сучасної наукової інформації. Розуміючи, що всі заходи щодо модернізації повинні мати законодавче підґрунтя, Міністерство, за широкою участю провідних фахівців у галузі вищої освіти, юристів, освітянської громадськості, розробило і надіслало для погодження до відповідних державних структур новий варіант проекту змін до Закону України "Про вищу освіту", який може, у разі його ухвалення, стати наступним кроком до європейських норм функціонування системи вищої освіти. Це є не тільки вимогою часу, але й візитівкою у процесах інтеграції до європейського освітнього простору. Сьогодні мережа ВНЗ налічує 904 заклади усіх рівнів акредитації та форм власності. Якщо орієнтуватися на європейський досвід, це невиправдано багато. Дотепер в Україні зростала кількість вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації (з 156 у 1992 році до 351 цьогоріч) і вищих навчальних закладів приватної форми власності (з 25 у 1992 році до 202 2008 року).

Підготувала Марія КАНЦЕЛЯРИСТ,
фото Макса Лісового