Екскурсія для Масюні

Цю дівчину звуть Масюня. Тільки не переплутай її з Інтернет-зіркою Масянею! Вони усього лише двоюрідні сестри і зовсім не схожі одна на одну. Хоча б тому, що Масяня живе в Пітері, а Масюня – на Бабурці. У Масяні на голові бозна що, а Масюнина подруга заплела їй купу косичок “афро” та ще й додала до них яскраві стрічки.

Вона зробила Масюні модну зачіску одразу, як тільки цього літа стали відомі результати вступних іспитів до Запорізького державного університету: “Це, – каже, – мій подарунок. Ти тепер студентка, і у тебе не тільки в голові, а й на голові повинні бути звивини...”

На якому факультеті навчатиметься Масюня? Ми обіцяли не розголошувати цей секрет. Придивися: напевне, вона серед твоїх однокурсників. А ще у Масюні є приятель Джуніор. Він п’ятикурсник, тому собаку (чи навіть цілого лева) з’їв на студентському житті. Одного серпневого дня Джуніор вирішив познайомити Масюню з нашим університетом.

Головний корпус

- Подобається?

- Нічого...

- Уяви: сто років тому тут була Олександрівська чоловіча гімназія. А тепер у першому корпусі – кабінет ректора і фізичний факультет.

- Може, не підемо?

- Заходь, чого злякалася! Ректор ще жодного студента не з’їв. Навпаки! У травні, наприклад, організував для студентів поїздку на День Києва. Ходімо на 2-й поверх. Бачиш? Музей ЗДУ. Зазирни крізь скло...

- Ну... Хіба крізь скло щось розбереш?

- У музеї зараз реконструкція. А коли вона скінчиться, твою групу обов’язково приведуть сюди на екскурсію. От скажи, скільки років нашому вузу?

- Любиш ти, Джуніор, загадки!

- Рахувати умієш? Запорізький державний педагогічний інститут виник у 1930 році...

- Причому тут педінститут?!

- А при тому, що в 1985 році на його базі створили університет...

- Теж мені, екскурсовод знайшовся! Ні, я вже краще зачекаю справжньої екскурсії.

Другий корпус

- Джуніор, зовні цей корпус якийсь... не дуже гарний.

- Зате важливий! У другому корпусі знаходиться аж три факультети: філологічний, соціальної педагогіки і психології та іноземної філології. А головне, саме в другому корпусі – університетська наукова бібліотека.

- Наукова?

- А як ти думала? Університет – то велика наука. В бібліотеці понад 700 тисяч книг, журналів і газет.

- Ой, лишенько, невже все доведеться прочитати?!

- Все – не все... Але тут, Масюню, є книги, яких більше ніде в Запоріжжі не відшукаєш. Особливо іноземні видання. До того ж, бібліотека ЗДУ комп’ютеризована: електронний каталог, Інтернет-зал. Все, як то кажуть, до послуг читачів!

- Так, мені треба швидше запам’ятати дорогу в другий корпус. Він такий... серйозний.

- А от і помиляєшся! Другий корпус – найвеселіше місце в університеті.

- Тобто?

- На другому поверсі тут знаходиться студентський клуб культури, а на третьому – головний актовий зал університету. От зізнайся, ти мріяла колись стати естрадною зіркою?

- Трохи. А більше – актрисою.

- Ноу проублемз! Хочеш на естраду – для тебе вокальна студія. Хочеш в актриси – записуйся до театральної. А ще є танцювальний колектив. І знаменита по всій Україні студія авторської пісні. І наш університетський КВН...

- Я все хочу! Все-все-все!

- Тоді починай з конкурсу першокурсників “Дозвольте представитися”. Не соромся, Масюню, покажи таланти лицем.

- Ти думаєш, у новачків їх мало? Дивись, щоб молодь вас не обігнала!

- Диви, заговорила віршами! Тоді тобі треба в літературну студію “99”: вона збирається якраз у другому корпусі.

Третій корпус

- Гарний будинок. І пам’ятник Шевченку навпроти, серед такого затишного скверику... Посидимо на лавочці?

- Пам’ятник з’явився недавно, а червоним стінам третього корпусу близько ста років. Тут колись знаходилася Олександрівська жіноча гімназія.

- А зараз?

- Біологічний факультет.

- І все?

- І все. Хоча... стривай! Ще – зоологічний музей з унікальними експонатами.

Четвертий корпус

- Рожевий, немов повзунки немовляти. Правда, Джуніор?

- Ну, Масюню, в тебе й порівняння! А між іншим, в цих рожевих “повзунках” – факультет фізичного виховання, де навчаються спортивні зірки.

- То сюди приходити по автографи знаменитостей?

- А також по автограф головного бухгалтера університету. Тут і адміністративно-господарча частина, і навчальна, й аспірантура...

- Мало цікавого для студента.

- Помиляєшся! А редакція газети “Запорізький університет”? А філософсько-культурологічний студентський клуб? А молодіжний часопис “Дзига”? А студентська рада університету на чолі з Олесею Сунгуровою? Все в четвертому корпусі! - Так мене одразу до студради й запросили...

- Може, не одразу. Попрацюй у студентському самоврядуванні на своєму факультеті. Але ж біля дверей університетської студради варта з шаблями не стоїть. Приходь, коли хочеш, щоб тебе впрягли у роботу...

- І хочу! Хіба ти, Джуніор, не знаєш: чим більше у людини справ, тим цікавіше їй живеться... від сесії до сесії.

- Треба ж, які мудрі першокурсники пішли! Коли так, то тебе, Масюню, мабуть, зацікавить, що виховний відділ щороку в жовтні проводить серед першокурсників акцію “Зустріч із ветераном”. А потім на черзі університетська акція “Культурне життя міста – очима студентів ЗДУ”, підсумки якої підводять у березні чи квітні. Не боїшся?

- Ти, бачу, гадаєш, що я до театрів не ходжу, виставочні зали й музеї обминаю, а симфонічна музика мене лякає, наче грім узимку? Поганої ж ти думки про першокурсників! Та ми ще докажемо...

- Ой-ой-ой! Ну, докажіть.

- І докажемо!

- І докажіть.

- І... Ну, постривай!

П’ятий корпус

- Щось він далеченько від інших... Хоча місце “біля танку”, на мій погляд, дуже зручне: транспорт під рукою.

- У п’ятому корпусі, Масюню, знаходиться аж чотири великих факультети ЗДУ: юридичний, математичний, економічний та історичний.

- І тому, мабуть, не лишилося місця ні для чого іншого?

- Чому? Саме тут знаходиться Інститут запорізького козацтва. І навіть невеликий, але дуже цікавий історичний музей. Де, скажімо, ти ще побачиш колекцію цегли й черепиці...

- Ти що, з глузду з’їхав, навіщо мені цегла?

- Ти б, Масюню, спочатку дослухала. Йдеться про цеглу, яку виробляли заводи нашого краю на початку ХХ чи навіть у ХІХ сторіччі.

- А-а...

- Студенти історичного факультету щороку їздять в етнографічні експедиції та привозять звідти такі експонати, які тобі й не снилися.

Шостий корпус

- Джуніор, я, здається, вже заплуталася в цих номерах... Хочеш сказати, що будинок навпроти другого корпусу також відноситься до нашого університету?

- Тут знаходяться факультети менеджменту, соціології та управління, а також післядипломної освіти.

- О, а я думала, в університеті 12 факультетів.

- Це для випускників шкіл – 12. А для тих, хто вже має вищу освіту або навчається на п’ятому курсі, існує 13-й факультет. Тут за 2-3 роки можна одержати нову спеціальність (наприклад, “Правознавство”, “Психологія”, “Журналістика”) і здобути диплом про другу вищу освіту. Але ти для цього ще маленька.

- Я – маленька?!

- Ой! Хто б міг подумати, що ти така грізна! Та в мене з переляку зараз серце зупиниться, і тобі доведеться тягти мене до студентського медпункту. До речі, він теж знаходиться в шостому корпусі, тільки вхід до нього збоку. А ще тут є профілакторій. Можеш взяти у профкомі пільгову путівку до нього.

Кафе “Тетянин день”

- Путівка до профілакторію, Масюню, передбачає трьохразове харчування. Тебе годуватимуть у кафе “Тетянин день”, що знаходиться одразу за другим корпусом.

- А чому воно називається “Тетянин день”?

- Бо традиційне свято студентів відзначається у день Святої Тетяни – 25 січня.

- Мабуть, тому, що саме в цей час підходить до кінця зимова сесія?

- Здогадлива дівчина.

- Та навколо університету багато інших кафе.

- Проте студенти ЗДУ саме в “Тетяниному дні” за традицією найчастіше святкують “іменини” своїх факультетів.

Гуртожитки

- Масюню, ці два дев’ятиповерхових будинки обабіч “Тетяниного дня” – гуртожитки нашого університету.

- Це мене не стосується.

- Зате стосується багатьох студентів, які приїхали до Запоріжжя з інших міст. Жити в гуртожитках їм досить зручно, безпечно і дешево. Четвертий гуртожиток не раз визнавали одним з кращих у місті. А крім того, в ньому займаються деякі студії студентського клубу культури.

- А в сусідньому гуртожитку?

- У нього своя “родзинка”: верхній поверх займає єдина в Україні університетська молодіжна радіостанція “Юніверс”.

Спорткомплекс

- Сюди я не піду. Спортзал – він і є спортзал. У школі надивилася.

- А музей спортивної слави на першому поверсі оглянути не хочеш? От, приміром, ці медалі й талісмани студенти ЗДУ привозили з чемпіонатів світу та Олімпіад.

- Ого, як багато! Шкода, що я така неспортивна...

- Маєш шанси! Навіщо, по-твоєму, в університеті спортивний клуб? Хочеш – танцюй у секції аеробіки. Хочеш – качай м’язи та формуй гарну фігурку. Хочеш – вчись битися, як майстри дзю-дзю-цу…

- Цю-зю... Що?! А про фігуру... Ти це серйозно? Думаєш, не завадило б?

- Поглянь на себе і поміркуй. А ще обов’язково приходь до спорткомплексу, коли тут Спартакіада ЗДУ або чемпіонат університету з міні-футболу.

- Так я ж у футбол не граю!

- А вболіватиме хто?!

Бази відпочинку

На березі Дніпра, у хвилях Азовського моря

- Ф-фу-у... Здається, обійшли все? Джуніор, у мене вже ноги болять.

- А в Сімферополь, Нікополь, Мелітополь, Кривий Ріг?..

- Що? Причому тут наш університет?

- Аякже! В усіх цих містах є інститути або навчальні центри Запорізького державного університету. А в Кирилівку? А на Хортицю?

- Ти маєш на увазі – на прогулянку?

- На Хортиці – біологічна станція ЗДУ, де практикуються студенти, й університетська база відпочинку. В Кирилівці – спортивно-оздоровча база “Славутич”. Вибирай, куди їхати влітку.

- Мені не про літо слід думати, а про першу сесію. Дай спочити, Джуніор, я переповнена враженнями, немов пепсі-кола – газом.

- Ти вже знесилилась? А я ж не все розповів!

- Та головне я зрозуміла. “Від сесії до сесії живуть студенти весело”. А знаєш, мені подобається така перспектива...