Куратор-група

“Нехай лишаються такими, якими їх знаю і люблю!”

Доцент філологічного факультету Наталія ПУТРЯ – один з кращих кураторів ЗДУ.

- Наталіє Володимирівно, скільки у вас підопічних?

- Весь третій курс спеціальності “Журналістика”. Це дві групи.

- До них у вас уже був кураторський досвід?

- Так, була група. Але я вела її усього лише півроку: у нас виникали непорозуміння, ми просто “не зійшлися характерами”.

- Те, що я захотіла узяти у Вас інтерв’ю, стало для Вас несподіванкою. Хіба Ви не вважаєте свою роботу гідною того, щоб про неї писали щодня?

- Вважаю. Кураторська праця дуже відповідальна. Куратор повинен уміти заохочувати студентів, знайти з ними спільну мову, не ставити себе вище за них. Для моїх груп я – наче старша сестра. Найкращі стосунки, коли люди відчувають себе рівними.

- Чи виникають у вас труднощі?

- Зараз працювати зовсім не важко. Ми порозумілися з першого курсу.

- Тепер у вас уже третьокурсники. Чи можете похвалитися, що вони здружилися?

- Так, це сталося само собою, я до цього ніяких зусиль не докладала. Вони займаються громадською роботою, беруть участь у всіх університетських заходах. Ще на першому курсі групу 3219-1 визнали кращою, а мене – кращим куратором. Студенти ведуть бурхливе студентське життя. Саме вони стали ініціаторами конкурсу “Міс Весна”. Саме вони підготували кращу роботу “Культурне життя Запоріжжя – очима студента ЗДУ”. Саме третьокурсники відділення журналістики випускають видання “Дзиґа” і “Правда КВН”. А ще ми хочемо взяти шефство над будинком немовляти “Сонечко”: регулярно збираємо гроші і допомагаємо дітям.

- Охарактеризуйте двома словами своїх підопічних.

- Різні характери. До кожного – свій шлях. Але у них є спільні риси: доброта, щирість, енергійність, відвертість, готовність допомагати – причому, не тільки близьким людям, а просто тим, хто потребує допомоги. Я завжди можу розраховувати на них!

- Які ваші студенти поза стінами університету?

- Вони цікавляться життям міста. Нова вистава? Йдемо туди! Буваємо скрізь: і в театрах, і на ювілейних вечорах. Завжди ходимо тільки разом.

- Кураторські обов’язки вимагають повної віддачі. Чи не заважають вони вам, не перевантажують, не відривають від родинного кола?

- Звичайно, ні! Мені приємно і цікаво проводити час зі студентами. Я просто люблю молодіжне життя!

- Що ви хочете побажати своїм групам?

- Щоб вони і надалі лишалися такими, якими я їх знаю і люблю. Коли вони закінчать ЗДУ, нехай їх таланти допоможуть їм реалізувати себе в житті. А якщо я зустріну їх через 5 років, хочу впізнати в них тих самих добрих, веселих, енергійних студентів!

Ірина МАЦКО,
студентка відділення журналістики