I love you!

Ой, тяжкі часи для нашого брата-студента усі ці заліки та екзамени! Вони наступають за всіма напрямками, і ти помічаєш, що вже затиснутий щільним колом…

А як же особисте життя? Весна налаштовує на романтичну хвилю. Квітнуть троянди, бажання та почуття. Навіть березневі коти досі не здають позицій. Саме час надягти найпривабливішу (і водночас – найтіснішу) сукню або випрасувати “штани зі стрілочками та шкарпетки з білочками” – і вперед, на пошуки долі!

Більш-менш довгі та гармонійні стосунки часто перетворюються на сімейне життя з традиційним: “Де мої капці?!” – або: “Милий, готуйся, завтра приїздить моя мама…” Зі спільними чашками-тарілками та дружним їх биттям у кризові періоди шлюбу.

Але бувають і щасливі пари, для яких існує тендітний, створений закоханими, чарівний світ.

Покопирсавшись у паперах профкомів і поблукавши коридорами гуртожитків, мені вдалося з’ясувати, що молодят у стінах запорізьких вузів немало.

СЮЖЕТ ПЕРШИЙ: ОЛЕКСАНДР + ТЕТЯНА ГОЦЬКІ

Вони познайомилися задовго до вступу в університет. А знову зустрілися на підготовчих курсах до ЗДУ і зрозуміли, що вогник почуттів не згас. Зустрічалися кілька років, перш ніж прийняли важливе для обох рішення.

Тетяна: Це все сталося так швидко! Ми вирішили це влітку на канікулах. Приїхали додому в серпні – й одружилися. Спочатку було дуже складно, але ми прожили вже майже рік і поступово звикли. Вдень – на парах, а увечері уже вдвох. В матеріальному плані також дуже важко. Багато грошей іде на навчання. Намагаємося шукати роботу. Але зараз стипендію не отримуємо і ніякого підробітку не маємо. Батьки дуже допомагають. Родина ще повністю не склалася. Хоча у кожного з нас уже є свої обов’язки. Я слідкую за домашнім господарством, а він відповідає за фінанси.

Зараз Тетяна й Олександр Гоцькі навчаються на другому курсі математичного і фізичного факультетів ЗДУ. Молодята намагаються не акцентувати увагу на проблемах. Вільний час проводять разом. Часто виходять на прогулянки та відволікаються від побутових справ.

СЮЖЕТ ДРУГИЙ: ДМИТРО + НАТАЛЯ BИШНЕВСЬКІ

Вони студенти ІV і VІ курсів медичного факультету Запорізького державного медичного університету. Одружилися 11 серпня 2001 р.

Наталя: Ми познайомилися у п’ятницю, 13-го числа!

Дмитро: Знаєм один одного з 1998 року. Весь цей час зустрічалися. Жили недалеко один від одного – на різних поверхах гуртожитку. В 2001 році вирішили “узаконити” наші стосунки. Батьки до такого рішення поставилися абсолютно нормально. На момент одруження Наталці вже виповнилося 24 роки, мені – 22. Так що з цим ніяких проблем не виникло.

Я навчаюся на контрактній основі, Наталя – за держзамовленням. Після закінчення навчання вона за розподілом вирушить до себе додому – “підіймати сільське господарство”.

Як відомо, стипендія у студентів “дуже велика”. Тому доводиться підробляти, шукати виходи з ситуації. Зараз на півставки влаштувався у гуртожитку теслярем.

Наталя: Намагалися підготувати документи для отримання субсидії. Але з’ясувалося, що ми не маємо на неї права. Мовляв, чоловік навчається на контрактній основі, має можливість оплачувати навчання, отже, може забезпечувати сім’ю. Виходячи з цього, нас не можна віднести до категорії “малозабезпечених”!

Зараз молоде подружжя не дуже переймається фінансовими та побутовими проблемами. Займаються “вихованням” кота, якого отримали в подарунок.

Після того, як у цьому році Наталка закінчить університет, їм доведеться на деякий час розлучитися. Вона поїде до Миколаївської області, він продовжуватиме навчання в Запоріжжі. Але це їх не лякає.

Дмитро: Будемо їздити один до одного в гості!