Свято

Схилися перед Учителем...

Цього року в університеті не було ні загальних святкових зборів, ні концерту до Дня Учителя. Може, і на краще. Бо останнім часом такі заходи проходили при напівпорожньому залі. Але якщо ви гадаєте, що в ЗДУ забули про День Учителя, то дуже помиляєтеся. Ні! Були і квіти, і віншування, і святкові газети… А студенти факультету іноземної філології навіть підготували для своїх викладачів концертну програму. І це тим більше цінно, що ніхто нікого не силував: “Забезпечити організацію відповідних заходів!” Зробили, що могли, – від душі. А у кого душі не вистачило, хто забув про головне професійне свято своїх викла-дачів… Що ж, це проблема “забудькуватих”, бо вдячність – аж ніяк не останнє серед достоїнств людини. Пам’ятаєте рядок із вірша: “Учитель, перед именем твоим позволь смиренно преклонить колени”? Золоті слова. Змінюється кон’юнктура, держава кидає своїм педагогам жалюгідні крихти з бюджетного “стола”… Але хіба це головне? Тим святіший, тим прекрасніший Справжній Учитель, який будь-що робить свою справу. Перед ним варто схилитися. А таких Учителів у нашому університеті чимало. Як чимало їх і серед випускників ЗДУ.

Хай їм щастить! Хай праця приносить їм радість! Хай завжди будуть з ними любов і шана учнів!