Зупинитися, озирнутися…

Перша сходинка до мрії

У вересні студентам ІІ курсу історичного факультету запропонували поділитися своїми враженнями від першого навчального року в ЗДУ. Сьогодні ми друкуємо один із творів на тему…

Минув мій перший рік навчання на історичному факультеті. Рік, який я провела у стінах улюбленого V корпусу. Попереду ще багато сесій, подій і хвилювань, але мені вже є що підсумовувати.

Звісно, незабутнім лишилося 1 вересня, коли нас “посвячували” в студенти. Щасливі хвилини: після стількох переживань я, нарешті, студентка! Мені вручають студентський квиток і сам декан потискує руку. Але тоді все було таким незвичним, ще “нерідним”.

Нам представили нашого куратора. І ми дуже зраділи, що це була не бабуся, а молода та вродлива жінка, яка одразу ж повела нас знайомитися з університетом, а потім й один з одним.

Наприкінці вересня ми пішли всією групою на Хортицю. Після цього група здружилася. І ще один запис у “книжечку пам’яті”: 30-річчя історичного факультету, яке відзначали в “Тетяниному дні”.

Але свята – святами, та ось уже і зимова сесія. Шок, хвилювання, безсонні ночі! Все – як у круговерті. Та минуло й це. Після зимових канікул розпочався другий семестр, який теж приніс багато цікавого…

Всі враження і спогади про перший рік в університеті не опишеш. Скажу головне: за цей рік, що я провела на історичному факультеті, у мене з’явилися численні друзі, я познайомилася з багатьма цікавими людьми – як однолітками, так і старшими за віком. А крім того, одержала фундаментальні знання та безліч гарних спогадів.

На завершення хочу побажати всім студентам, щоб їх групи закінчили університет у тому ж складі, в якому почали навчання на першому курсі. Щоб дисципліни, які вивчаються, були для вас цікавими, а викладачі всі одразу зараховувалися до числа найулюбленіших.

Анна СОРОКА,
другокурсниця історичного факультету