23 лютого – День захисника Вітчизни

Здавалося б, після розвалу Радянського Союзу святкувати у цей день було вже нічого – Збройні сили СРСР автоматично перестали існувати. Проте, свято, втративши офіційний статус, продовжувало відзначатися в незалежній Україні як “чоловічий” день. І тільки у 1999 році Президент, зважаючи на численні прохання громадських організацій та ветеранів, своїм Указом повернув нам це свято.

Відзначаючи День захисника Вітчизни, ми вшановуємо тих, кому добре відома принадливість солдатського життя, хто тримав у руках зброю і віддав свої молоді роки благородній справі – Батьківщину захищати.

Але на особливу шану заслуговують ті, хто, обороняючи Вітчизну від фашистів, ризикував життям, пройшов через лихоліття воєнних років, повернувся додому з перемогою, щоб відроджувати життя. Знявши солдатську шинель, учорашні бійці та командири стали за кафедри та сіли на студентську лаву Запорізького педінституту. За ці десятиліття значно порідшали їхні ряди – і вік бере своє, і застарілі рани про війну нагадують.

Один із ветеранів – Володимир Олександрович Юматов – 25 лютого відзначив своє 80-річчя. Про фронтову біографію ювіляра нам розповів його колега, доктор педагогічних наук Микола Приходько. Лейтенант Юматов пройшов бойове хрещення під Прохорівкою, звільняв Бєлгород і Харків, Олександрію і Кіровоград. Після поранень у госпіталях довго не затримувався – утікав на фронт. Пройшов з боями Молдавію, Румунію, Угорщину, став ротним командиром, був удостоєний ордена Червоної Зірки. Звільняючи у лютому 1945 року чеське місто Зволен, Володимир Юматов був тяжко поранений і перемогу зустрів у госпіталі. Після війни вибрав для себе педагогічну ниву і пройшов шлях від директора сільської школи до посади завідуючого кафедрою педагогіки ЗДПІ.

Щиро вітаємо зі святом усіх воїнів-ветеранів, бажаємо їм здоров’я та щасливого спокійного життя. А особливу подяку та вітання ми висловлюємо тим, хто ще продовжує працювати в університеті, - Валентину Кузьмовичу Іваненко, Олексію Яковичу Завіновському, Анатолію Власовичу Чубу, Лідії Миколаївні Дроздовій, Олександрі Миколаївні Шапкіній, Антоніні Дмитрівні Горулько, Василю Павловичу Шамраю та Семену Федотовичу Орлянському.