Вітаємо наших чарівних жінок та дівчат зі святом 8 березня!

Розгадати таємницю прекрасної половини людства протягом століть марно намагалися чоловіки-поети, вчені, філософи. Звертаючись напередодні свята із запитаннями до трьох наших жінок-співробітниць, ми не ставили перед собою завдання збагнути всю їхню суть, проте сподівалися дізнатися, у чому полягає секрет їхнього життєвого успіху.

1. Розкажіть, будь ласка, про себе. Яким був ваш шлях до Запорізького держуніверситету?

2. Які професійні якості в собі ви вважаєте найважливішими? Які риси характеру заважають вам у житті?

3. Коли б можна було повернути час, що у своєму житті ви б змінили?

4. Як вам вдається керувати своїми підлеглими – чоловіками?

5. Ваш ідеал справжнього чоловіка. Чого бракує, на ваш погляд, українським чоловікам?

6. А якою повинна бути, на вашу думку, сучасна жінка?

7. Як ви ставитеся до жіночої емансипації?

8. Що ви вкладаєте у поняття “людське щастя”? Коли ви особисто відчуваєте себе справді щасливою?

9. Кажуть, що велике кохання зустрічається дуже рідко. Чи випало на вашу долю пережити справжнє кохання?

10. Чиї поздоровлення з Жіночим днем для вас є найдорожчими?

Ірина Григорівна Шавкун - декан факультету менеджменту:

1. Я прийшла до Запорізького педагогічного інституту в тепер уже далекому 1978 році після закінчення інституту іноземних мов. Так що Запорізький державний університет – моє перше і поки що єдине місце роботи. У 1985 році захистила кандидатську дисертацію і до 1995 року працювала доцентом кафедри англійської філології на факультеті іноземних мов. У 1996 році був створений факультет менеджменту. Саме з цього моменту моє життя пов’язане з цим факультетом.

2. Найважливішими своїми рисами, що допомагають в роботі, вважаю компетентність, надійність і обов’язковість. А ось заважає іноді зайва емоційність.

3. Історію не можна повернути назад. Все в житті йшло, як і повинно було йти. Не вважаю себе фаталістом, але намагаюся керуватися девізом “Роби, що необхідно, а там будь, що буде”.

4. Керувати підлеглими-чоловіками анітрохи не складніше, ніж керувати підлеглими-жінками. Нехай це банально звучить, але треба ставитися до оточення, включаючи підлеглих, так, як хочеш, щоб ставилися до тебе. Це означає, з одного боку, вимогливість (без чого неможливі відносини адміністратора з підлеглими), а з іншого – тактовність, доброзичливість, розуміння – словом, все те, що входить до поняття “вихованість”.

5-6. Хочете знати, що таке ідеальний чоловік, – почитайте світову класику. Говорити про ідеал стосовно сучасних українських чоловіків – невдячна справа, оскільки нашому суспільству далеко до ідеального. А ось близький до ідеалу чоловік повинен, насамперед, бути особистістю. Утім, так само, як і жінка.

7. На мій погляд, емансипація – це вимушена поведінка жінки в суспільстві, створеному чоловіками за своїми власними законами.

8. Для мене відчувати себе щасливою – значить бути в злагоді із самої собою, відчувати душевну рівновагу. А ще – бути спокійною за стан здоров’я дорогих мені людей. 9. Раз кажуть, значить, так воно і є. Думаю, що “справжнього” не може бути багато. Хоча “несправжнє кохання” – звучить принаймні дивно.

10. Вітання дорогих для мене людей.

Лариса Наливайко – заступник декана юридичного факультету з наукової роботи та міжнародного співробітництва, завідувач кафедри конституційного й адміністративного права:

1. Вступаючи до Запорізького державного університету, я і гадки не мала, чим він стане для мене. Я вступила до нього в 1991 році. Навчання на юридичному факультеті захопило мене одразу ж і назавжди. Це був свідомий вибір, оскільки юриспруденція – наука, що має на меті вдосконалення суспільного життя, його упорядкування та захист кожного окремого громадянина на державному рівні.

Після закінчення університету у 1996 році я вирішила присвятити себе науковій діяльності та підготовці майбутніх фахівців-юристів і вступила до аспірантури Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України. Згодом мене призначили завкафедрою конституційного й адміністративного права. А в 2000 році відбувся захист моєї кандидатської дисертації у Київському Національному університеті імені Тараса Шевченка. 2. На мій погляд, це питання доцільніше було б адресувати студентам та моїм колегам. Зокрема, я прагну в науковій сфері своєї діяльності до компетентності та обізнаності. А як педагог - до плюралізму думок студентів та відсутності догматичного трактування певних наукових істин з метою розкриття обдарованості серед студентів.

3. Моє життя, як професійне, так і особисте, цілком мене задовольняє, і якщо переді мною став би вибір, як прожити життя знову, то я б не змінила в ньому нічого, принаймні до сьогоднішнього дня.

4. У своїх стосунках із підлеглими я намагаюсь дотримуватися принципу справедливості та неупередженості. Взагалі я не поділяю ставлення до підлеглих за статевою ознакою.

5. Ідеал – це поняття досить абстрактне, оскільки цілком досконалих людей не існує взагалі. Але на мій погляд, чоловікам потрібно прагнути до самовдосконалення, до успіху в професійній сфері, до стабільності та гармонії у житті. Я особисто сприймаю людей такими, якими вони є, не прагну до ідеалізації будь-кого взагалі, і чоловіків зокрема.

6. Сучасна жінка, на мій погляд, має бути самостійною та освіченою, але поряд з тим ніжною та тендітною, головне – ніколи не забувати, що вона є жінкою. 7. Емансипація досить успішно прогресує в усьому світі, не є винятком і Україна, але багато жінок сьогодні спотворюють це поняття, акцентуючи увагу на незалежності. Я вважаю, що в житті кожної жінки все повинно органічно поєднуватись, не слід вдаватися до крайностей.

8. “Людське щастя” – це дуже особисте поняття, і для кожної людини воно втілює в собі щось особливе, найважливіше у житті. Я відчуваю себе справді щасливою, коли в моїй душі панує гармонія, коли здорові рідні і близькі люди та друзі, коли в сім’ї панують взаєморозуміння і повага, коли колеги мене підтримують в реалізації спільних наукових ідей.

9. Велике кохання - це почуття, яке зустрічається дуже рідко, і не кожній людині доводиться його пережити. Мені пощастило зустріти своє велике кохання, і я вдячна за це долі.

10. Для жінки 8 Березня є святом, і в цей день хочеться, щоб тебе в першу чергу поздоровили найрідніші та найближчі люди. Особисто для мене – це син та чоловік.

Юлія Чернета – студентка ІІ курсу відділення журналістики, голова студентської ради філологічного факультету:

1. Ще у сьомому класі я вирішила: будь що, стану журналістом. А згодом додала: і обов’язково студенткою ЗДУ, бо впевнена, що кращого навчального закладу, ну якщо не в Україні, то в області, точно немає!

2. Найважливішою професійною якістю є прагнення людини до досконалості. Не можна сидіти на одному місці, виправдовуючи свої недоліки неможливістю стати ідеалом, необхідно постійно працювати над собою. Що мені заважає? Навіть не знаю… Я надто вимоглива до тих, хто мене оточує, але це, мабуть, заважає більше іншим, ніж мені.

3. Іноді хочеться викреслити зі свого життя якісь неприємні моменти, усілякі прикрощі та страждання. Але якщо добре подумати, то розумієш, що це і є моє життя: іноді надто гарне, а іноді й не дуже.

4. У своїй діяльності в студраді я не поділяю людей на чоловіків та жінок, бо всі вони передусім просто люди. А для того, щоб вправно керувати людьми, необхідно заслужити їхню повагу і довіру. Працюючи з кимось, я повинна бути впевненою, що можу покластися на цю людину, але й сама повинна гарантувати свою підтримку у відповідь.

5. Зазвичай на такі питання дівчата дають досить банальну відповідь типу “гарний, розумний, багатий, люблячий...” Мені здається, що передусім це має бути особистість – самостійна доросла людина. Адже головним недоліком сучасних чоловіків вважаю постійний присмак дитинства, при чому в будь-якому віці! Вони, на жаль, так звикли гратися в доросле життя, що ніяк не можуть подорослішати насправді. Тому мені важливо відчувати, що поряд зі мною чоловік, а не маленька дитина, якій треба варити борщик та прати шкарпетки – тільки й усього!

6. Можливо, це звучить доволі агресивно, але сучасній жінці давно пора халат і фартух змінити на діловий костюм. Як будь-яка людина, жінка має самореалізуватися. І якщо у когось головна мета в житті – бути домогосподаркою, будь ласка! Але кожен повинен мати право вибору.

7. Я не проти того, що жінки прагнуть рівності з чоловіками. Але будь-яке явище має свої плюси і мінуси. Жінка–керівник, самостійна і незалежна – це плюс. Але жінка-футболіст чи та, що тягає залізо, – для мене це занадто. Жінка має залишатися передусім жінкою – привабливою й тендітною!

8. Щасливою відчуваю себе тоді, коли вдається зробити задумане, коли досягаю поставленої мети, коли мене оточують щасливі люди, адже нещасні не випромінюють нічого, крім злості та меланхолії.

9. Не думаю, що кожній 18-річній дівчині випадає зустріти справжнє кохання так швидко. “Будь що” любити не хочеться, тому краще пошукаю ще. Та й чоловіків чомусь лякають жінки, які вміють керувати людьми. Тож треба ще знайти такого сміливця, здатного терпіти “недоліки” моєї самостійності та незалежності.

10. Приймати поздоровлення завжди приємно. І не так важливо, хто і з чим тебе вітає. Головне, що людина знайшла для тебе кілька приємних слів – це для мене найдорожче.