Питання руба

Чи правильно ти вибрав?

Не секрет, що більшість студентів учиться, бо “треба”. Ось тільки: що саме “треба”? Одному – отримати знання, другому – диплом, а третьому – щоб батьки не напосідали… І де подівся нестримний потяг до знань, бажання стати професіоналом? Чи не розчарувалися старшокурсники у виборі?

Олег (спеціальність “Фізична реабілітація”): Я не розчарувався. Чи буду працювати за спеціальністю? Тю, звісно, що ні. Хто зараз працює за спеціальністю?! Я займаюся бізнесом і тренуюся. Просто вища освіта необхідна. Це реальність.

Яна (спеціальність “Психологія”): Психологом бути не хочу однозначно, немає перспективи росту. Але довчуся й отримаю другу освіту за спеціальністю “Менеджмент” або “Правознавство”. Вони зараз більш актуальні.

Оля (факультет іноземної філології): Не розчарувалася ні краплиночки! Навпаки, іноземні мови захоплюють мене все більше. Я працювала перекладачем у футболістів з Голландії. Стільки нового дізналася! Це ж так цікаво!

Але студентів, яким цікаво, під час опитування виявилося не так багато. Більшість зійшлися на думці, що зараз важливий сам факт наявності диплому, а спеціальність значення не має.

Це змушує замислитися: по-перше, а якщо такі “дипломовані спеціалісти” все ж працюватимуть за фахом? Якими професіоналами вони стануть? А по-друге, чи досить обачливо і продумано абітурієнти роблять свій вибір майбутньої спеціальності?

Вікторія ЩАННІКОВА,
студентка відділення журналістики