По дорозі до університету

1931-33 роки. Педінститут профосвіти

Ми вже розповідали на сторінках “ЗУ” про цей період з історії нашого вузу. Проте чимало цікавих фактів тоді лишилося поза увагою. Тому сьогодні ми знову повертаємося до перших кроків інституту, який пізніше, у 1985 році, перетворився на державний університет.

18 травня 1931 року Запорізький інститут народної освіти реорганізували в педагогічний інститут професійної освіти. Він мав готувати викладачів робітфаків, технікумів, заводів-шкіл, ФЗУ, а також асистентів для вузів. Першим директором інституту став Ф.П.Мельник.

Спочатку в інституті було два сектори (соціально-економічний і профе-сійної освіти) та сім кафедр (діалектичного матеріалізму, політекономії, педагогіки, дидактики, педології, літератури, математики і фізики). В навчальному плані чільне місце займали ленінізм, діамат, політекономія, історія радянського господарства й економічна політика, основи соцобліку, теорія радянського господарства. Вивчали також економічну географію, педагогіку, історію педагогіки, психологію, педологію, літературознавство, мовознавство, німецьку мову, фізику, математику, методику спеціальних дисциплін. Проходили педпрактику. Велике значення надавали військовій справі та фізичному вихованню.

Крім стаціонару, в інституті були заочне та вечірнє відділення, вечірній філіал на Дніпробуді, а також чотири робітничих факультети.

Перший набір (вересень 1931 року) становив на денному відділенні 180 осіб, на вечірньому – 120. З ними працювали 38 викладачів. Імена деяких з них увійшли в історію науки та вищої школи: це М.А.Жовтобрюх, Є.М.Кудрицький, О.М.Безрук та інші. Викладачами ставали кращі студенти: М.Д.Бернштейн, І.І.Бондаренко, І.П.Щербак, О.Д.Фомін, Т.А.Пашкова.

З часом історико-економічна секція розділилися на історичну й економічну, а літературно-лінгвістичний відділ на дві кафедри: літе-ратурознавства та мовознавства. Виникли три нових кафедри: історії більшовизму, історії СРСР й України, загальної історії.

Удосконалювалися методи викладання, позбувалися методичних перекручень. У 1932 році поновили лекційну форму, яку раніше відкинули, як застарілу. Новинкою стало написання курсових і дипломних робіт. Ввели захист дипломних робіт.

Тоді було заведено всім інститутським підрозділам, курсам, групам приймати соціалістичні зобов’язання. Вуз уклав угоду про соціалістичне змагання з Луганським і Полтавським педінститутами. Важливою подією стало призначення стипендії за результатами навчання. В 1932-33 навчальному році 65% студентів одержували державну стипендію.

Кращих викладачів і студентів нагороджували значком “Ударник”, подарунками, путівками на екскурсії, в будинки відпочинку або санаторії.

За підсумками 1931-32 року загальна успішність студентів становила 98,8%. На “добре” вчилися 50,7%. Оцінка “відмінно” тоді ще не була введена.

Іван ПУХА, доцент;
Олексій КОЛЄСНІКОВ, учень