Фантазія

Інтерв’ю з Новим роком

Ще не ніч з 31 грудня на 1 січня. Годинник ще не пробив 12 разів. І Новий рік ще не прийшов. Але у просторовому світі все неможливе стає справжнім. Отже, тримайте привіт із майбутнього.

- Як тебе звуть?

- 2003-й!

- Що думаєш про 2002 рік?

- Не знаю. Я його ніколи не бачив. І ніколи не побачу. Хіба що сліди. Та кілька рядків у підручнику історії.

- Розкажи, який ти.

- Не люблю це робити. Прийду – побачите, а поки що почитайте астрологічні прогнози. Досить цікава річ. Інколи з них дізнаєшся про себе щось нове, а інколи як понапишуть: катастрофи, катаклізми, кінець світу… Мимоволі починаєш боятися самого себе.

- А що, не треба боятися?

- Мене? Ні! Хіба Рік Вівці може бути страшним?

- Вівці? А не цапа чи кози?

- Ой! Знову ця японсько-китайська плутанина: вівця, коза…Головне, щоб рік був хорошим.

- Чого б ти побажав студентам ЗДУ на зламі 2002-го і 2003-го?

- На зламі?.. Бажаю не зламатися. Особливо під час сесії. Зичу щастя, “шари” на іспитах та великого кохання укупі з великими грошима. Хоча можна й окремо.

- Дякую. Гадаю, що всі чекатимуть на тебе, сподіваючись від Но-вого року отримати щось нове і приємне.

- Але і я, у свою чергу, хотів би отримати приємні враження від людства. До зустрічі 1 січня!

Тетяна БОРИСОВА,
студентка відділення журналістики