По дорозі до університету

ЗДПІ: 1975 рік

Розпочинається останнє десятиріччя Запорізького державного педагогічного інституту перед його перетворенням на університет. Тоді в інституті було 7 факультетів: фізико-математичний (декан М.І.Бородін), філологічний (І.Н.Тоцький), історичний (В.Г.Роїк), іноземних мов (В.С.Сокирко), педагогічний (Є.І.Чернов), музично-педагогічний (Л.С.Нечепуренко), фізичного виховання (В.І.Баришев).

При кафедрі української мови діяла аспірантура, очолювана професором С.П.Самойленком. Цю аспі-рантуру закінчили, захистили дисертації і потім зали-шилися працювати в інституті В.А.Чабаненко (нині доктор наук, професор, заслужений діяч науки і техніки), Н.П.Миронюк, В.Д.Семиряк, А.Я.Мановицька.

Інститут вже сягнув такого рівня, що на його базі стали проводити всесоюзні наукові конференції. В 1974-75 навчальному році відбулося дві таких кон-ференції: перша – вчених-мовознавців України, Російської Федерації та Білорусі, а друга на тему “Співробітництво педвузів і шкіл як фактор підвищення ефективності роботи навчально-виховних закладів системи народної освіти”.

Помітно зріс рівень роботи ректорату і деканатів інституту. Так, на філологічному факультеті створили постійно діючу комісію з аналізу стану навчально-виховного процесу. Ішлося про те, щоб, зрештою, на факультеті склалася система виховної роботи, щоб кожен захід був не випадковим, мав конкретну мету. Така постановка питання злободенна і сьогодні, бо подібний аналіз на факультетах відсутній.

В ті роки було багато цікавих форм роботи зі студентами. В інституті діяв клуб інтернаціональної дружби, який очолювала К.М.Ружин. У 1975 році КІД провів свою першу зустріч із американськими сту-дентами. На історичному факультеті був дуже попу-лярним клуб цікавих зустрічей (ним керував студент Валерій Козирєв). Членам клубу запам’яталося знайомство з письменником Михайлом Стельмахом, який на завершення побажав: “Хай будень не підмива ваші крила”. Побували у клубі також відомі кіноактори Юрій Яковлєв і Марина Стриженова.

У 1975 році відбулися кадрові зміни в керівництві вузу. Проректором з навчальної роботи став соціолог за освітою І.Н.Тоцький. Це позитивно відбилося на характері рішень, які торкалися різних сфер вузівського життя. Змінилася тематика питань, що виносилися на обговорення Вченої ради інституту. Вона стала більш актуальною, краще відповідала тогочасним потребам суспільства.

У 1975 році кафедру педагогіки очолив ветеран Великої Вітчизняної війни В.О.Юматов, який багато зробив для професійної підготовки майбутніх вчителів. Професор М.І.Приходько у своїх спогадах пише: “Як історик педагогіки Володимир Олександрович читав напам’ять уривки з творів давніх мислителів: Аристотеля, Платона, Плутарха, а також видатних педагогів: Коменського, Руссо, Песталоцці…”

Попереду лишалося ще 10 років зростання педаго-гічного інституту, ще десять кроків до університетського рівня…

Семен ОРЛЯНСЬКИЙ,
кандидат історичних наук