По дорозі до університету

ЗДПІ. 30-ті роки. Не менш важливо

Коли у 1930 році в Запоріжжі створювався Інститут народної освіти, йому передали приміщення колишньої жіночої гімназії (зараз 3-й корпус ЗДУ) та колишнього комерційного училища (його зруйновано під час війни). А в 1938 році інститут зайняв ще й будівлю колишньої чоловічої гімназії (тепер – 1-й корпус ЗДУ). Для помешкання приїжджих студентів кілька кімнат виділили у… міськраді, в гуртожитку “Енергія”, в Селянському будинку та в приміщенні німецької кірхи.

Але встигли збудувати тільки цоколь. Завершити роботи завадила фашистська навала. Після звільнення Запоріжжя на цьому місці з’явилася будівля іншого відомства.

Одночасно вдосконалювалося обладнання приміщень. Тільки в 1936 році на обладнання кабінетів і лабораторій витратили 100 тисяч карбованців. Наприкінці 1940 року в ЗДПІ було 20 лабораторій, кабінетів і майстерень. Завідували кабінетами кращі викладачі: І.К.Деркач, М.П.Задесенець, П.С.Ярмак. Інститут мав свій ботанічний сад, а також біологічну ділянку для практичних робіт.

З року в рік зростала бібліотека вузу. В 1940 році вона вже налічувала понад 100 тисяч примірників навчальної та художньої літератури.

Для студентів відкрили їдальню. Організували медичні огляди викладачів і студентів та їх лікування при 1-й міській поліклініці й лікарні. А для оздоровлення надавали путівки в санаторії.

Крім того, інститут мав свій лан, сад і невеличку ферму. Студенти під керівництвом викладачів вирощували картоплю, капусту, помідори. В саду зріли яблука, груші, вишні, кущові ягоди. На фермі відгодовували поросят. Крім матеріальної вигоди, ця робота мала певне виховне значення.

Іван ПУХА,
доцент ЗДУ