Справи сердечні

Святий Валентин знову стукає у двері: День усіх закоханих не обминає нікого. Навіть серйозних і дуже шанованих викладачів нашого університету. Деякі з них погодилися розповісти нам про своє перше кохання. Отже, хто Він, той перший і неповторний, спогад про якого – світлий чи кумедний – лишається у жінки на все життя?

“Він зустрічався з моєю подругою”

Анжела Володимирівна ВОЛ-КОВА, викладач англійської мо-ви:

- Я була дуже недоступною, завжди усім хлопцям відмовляла. А от йому не змогла. Гарний, порядний, цікавий співрозмовник… А колись він був мені тільки товаришем. Уявляєте? Зустрічався з моєю подругою. Після того, як вони посварилися, я намагалася цю парочку помирити, але нічого не вийшло…

1 березня ми святкуватимемо 12 років нашого подружнього життя.

“Він був товстий і не дуже гарний”

Юлія Ігорівна КОНОПЛЕНКО, асистент кафедри фізіології з курсом цивільної оборони:

- Мені ще й трьох років не було, коли я вперше закохалася. Його звали Льонічка. Цілий рік ми з ним ходили, узявшись за ручки.

Він завжди піклувався про мене. Примушував одягати пана-мку, а я її терпіти не могла! Тому інколи ми “мірялися силами”. А що стосується його зовнішності, то правду говорять, що кохання буває злим…

Спогади збирала Маргарита ГУЖЕЛОВСЬКА,
наш кор.