Інформація до роздумів

Горе пастушка Сифілуса

Німці називали його “іспанською сверблячкою”. Росіяни – “польською заразою”. Та точне походження досі не встановлено.

Одні вважають, що до Старого Світу сифіліс завіз з Америки Колумб (перший хворий серед європейців). Інші наполягають, що хвороба існувала завжди і всюди (свідоцтва про неї, буцімто, є в давньогрецьких джерелах). А епідемією вона стала тільки в епоху Відродження, бо тоді людина позбулася середньовічних обмежень у сексі (згадаймо “Декамерон”). Сама назва виникла з поеми італійського лікаря Джіроламо Франкасторо в 1530 році. Там ішлося про пастушка Сифілуса, який ображав Аполлона, доки той не покарав його, наділивши новою хворобою. На початку ХХ століття у Парижі та Лондоні на сифіліс хворіли 15% дорослого населення. До відкриття пеніциліну й антибіотиків він неминуче закінчувався страшною, потворною смертю. Але і зараз сифіліс – дуже грізна хвороба, бо (якщо її не лікувати або лікувати неправильно й невчасно) вона дуже серйозно шкодить здоров’ю людини, призводить до інвалідності, а часом і до смерті.

З моменту зараження до появи перших ознак хвороби минає приблизно 3-4 тижні. На місці первісного проникнення збудника з’являється садно або виразочка з твердою основою . Іноді їх буває кілька. З появою виразки закінчується інкубаційний період і починається перша стадія сифілісу.

Не викликаючи ніяких неприємних відчуттів, виразочка мало привертає увагу хворого. Якщо не бути насторожі, цей перший прояв сифілісу легко прогавити. Тим більше, що виразочка швидко загоюється. Тому при появі будь-яких виразок чи висипань на статевих органах треба негайно звернутися до лікаря.

Поява виразки супроводжується збільшенням лімфатичних вузлів (найчастіше – пахових). Через 2-4 тижні після цього дослідження крові хворого на реакцію Вассермана дає позитивні результати. Далі, якщо людина не лікується, на шкірі та слизових оболонках виникають численні висипи – такі симптоми сигналізують про початок другої, найбільш заразної стадії сифілісу. Через деякий час висипи зникають, хвороба стає прихованою. Тільки аналізи крові свідчать, що вона “не дрімає”.

Вторинний сифіліс може тривати, в середньому, 2-3 роки. Приховані періоди чергуються із загостреннями. Знову і знову з’являються висипання на шкірі та слизових оболонках. В декого посилено випадає волосся на тілі, виникають ділянки зниженої пігментації. Якщо не лікуватися, розвивається третя, найруйнівніша фаза хвороби. Виникають підшкірні вузли (гуми). Після їх розпаду утворюються виразки, котрі довго не заживають. Розвивається патологічний процес у внутрішніх органах. Руйнуються нервова система, кістки…

На жаль, нині сифіліс поширився у Запоріжжі. Є випадки захворювань навіть серед студентів нашого університету. Дуже неприємно, але факт! Тим більше слід бути обережним і пам’ятати, що вилікуватися від цієї жахливої хвороби все-таки можна – якщо своєчасно звернутися по медичну допомогу.

Тамара СВІДІНА,
дільничний гінеколог