Війна – то найтяжчий гріх

Про своє ставлення до Великої Вітчизняної війни розповіли 247 студентів других курсів фізичного, економічного факультетів та факультетів менеджменту і соціальної педагогіки та психології, яким виховний відділ та громадська лабораторія з проблем виховання молоді запропонували прийняти участь у анкетуванні.

Студенти відповіли на поставлені перед ними запитання:

Чи маєте ви рідних та близьких людей, що брали участь у Великій Вітчизняній війні?

“Так” – відповіла 171 особа, “ні” – 76 студентів.

Яким джерелам інформації про цю війну ви віддаєте перевагу?

167 чоловік користуються інформацією, що надає телебачення, 68 віддають перевагу книгам чи лекціям з історії та літератури.

Які почуття викликають у вас згадування про Велику Вітчизняну війну?

На першому місці у відповідях – відчуття страху, далі – співчуття до страждань тих, хто потерпів від воєнних лихоліть, почуття подяки за здобуту перемогу. Але є серед відповідей і небажання розмірковувати на цю тему, і відсутність якогось почуття.

З якими словами ви звернулись би до ветеранів?

Перш за все, це слова подяки, прохання розповісти про військове минуле. А ще студентам хотілось би вибачитися перед ветеранами за ті умови, у яких вони зараз опинилися.

Яке ваше ставлення до війни? То є велике зло, переконана більшість студентів, і винне в багатомільйонних людських жертвах керівництво СРСР. Друга світова війна – то застереження людству перед загрозою третьої світової.

Тож ми переконалися, досліджуючи результати анкетування, що молодь наша пам’ятає про минуле, вболіває душею за долю ветеранів і вдячна їм за здобуту в боях Перемогу.

Олексій ФУРСА,
завідуючий громадською лабораторією
з проблем виховання молоді при ЗДУ