Гендерна рівність - необхідна складова сучасного суспільства
Запорізька жіноча організація “Центр громадянсько-соціальних ініціатив” у рамках проекту “Політика гендерного паритету” за підтримки Канадського агентства міжнародного розвитку, посольства Канади в Україні, Канадсько-українського гендерного фонду та за участю науковців факультету соціальної педагогіки та психології ЗДУ та практикуючих психологів шкіл Запоріжжя провела гендерні слухання.
Член ЗЖО “ЦГСІ” Людмила Степаненко, заслужений юрист України, у своїй доповіді висвітлила правові аспекти гендерної рівності у Новому Сімейному кодексі та Законі про попередження насильства у сім’ї. Учасники слухань, психологи Ольга Черняк, Валентина Васильєва, Тетяна Голованова говорили про неможливість збалансованості та рівноваги в сучасному суспільстві без рівноправного становища у ньому як чоловіків, так і жінок.
Технології, відпрацьовані в умовах співробітництва нашого факультету СПП та жіночої організації “ЦГСІ”, вже знайшли втілення в навчальному процесі, зокрема у викладанні курсу “Педагогіка гендера”, а також у науково-дослідницькій роботі аспірантів та студентів, у роботі над проектом “Гендерне виховання майбутніх соціальних педагогів”. Доцент факультету СПП Тетяна Голованова знайомить читачів із особливостями гендерної політики в Україні:
- Коли ми говоримо про гендерну рівність, то насамперед маємо на увазі Конституцію України, що у статті 24 зафіксувала: “...Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї. Це означає, що, коли ми обговорюємо питання гендерної рівності, ми розуміємо, що це є юридичні гарантії рівних прав у всіх сферах людського життя і формах вираження, незалежно від статі, що існують реальні можливості і механізм для користування цими правами в житті.
Емпіричні дані соціологічних досліджень показують, що політичні і економічні зміни, які відбуваються в Україні в умовах трансформації суспільства, впливали на чоловіків і жінок різним способом. В цілому економічна ситуація жінок гірша, ніж ситуація чоловіків. Жінки стикаються з нерівними можливостями на ринку праці більш часто, ніж чоловіки. Статистичні дані показують, що в середньому в 2001 році рівень безробіття населення у віці від 15 до 29 років становив: жінки - 51%, чоловіки - 48,7%.
Маючи однаковий з чоловіками рівень професіоналізму, жінки “зупиняються” в кар’єрному рості частіше на рівні виконавців, або, в кращому разі, стають заступниками. Серед керівників всіх рівнів влади їх кількість незначна. Немає жодної жінки-керівника обласної державної адміністрації, тільки одна жінка обіймає пост міністра, одна жінка-дипломат. Зниження представництва жінок в органах влади неминуче приводить до зниження їх впливу на ухвалення важливих рішень. Більш широка участь компетентних, освічених жінок у владних структурах сприятиме не тільки вирішенню життєво важливих для жінок проблем, наприклад проблеми насильства, але і посилить їхній вплив на зміну свого соціального статусу.
Дискримінація на ринку праці і дискримінація у сфері професійної і вищої освіти тісно пов’язані з гендерними стереотипами. Ці стереотипи визначають, що є “чоловічими” професіями і що є “жіночими” професіями. У свідомості як чоловіків, так і жінок вкорінені стереотипи патріархального характеру, що обмежують залучення жінки до ділової сфери, зменшуючи важливість економічної активності для жінок. Крім того, на людську поведінку у виборчій кампанії і участь в суспільно-політичному житті також впливають гендерні стереотипи, що тільки чоловіки можуть бути лідерами.
У випадку, якщо проблема формування гендерної рівності не розв’язуватиметься в умовах вищої школи, це може призвести до недостатньої соціальної захищеності жінок, і компетентні, добре освічені жінки будуть витіснені з ринку праці, що, у свою чергу, може з’явитися чинником формування моделі поведінки дівчат і жінок, не відповідної нормам сучасного демократичного суспільства.
|
|